Визначення ступеня забрудненості атмосфери
У санітарно-захисній зоні дозволяється розташовувати:
підприємства, окремі будівлі та споруди, з виробництвами меншого класу шкідливості;
пожежні депо, лазні, пральні, гаражі, будівлі управлінь, конструкторські бюро, науково-дослідні установи, що обслуговують дане підприємство;
приміщення для чергових аварійних служб, стоянки транспорту, електростанції, системи водопостачання й відведення стічних вод, очисні споруди.
У санітарно-захисній зоні не допускається розташування дач, жилих будинків, спортивних споруд, профілакторіїв, лікарень, шкіл, дитячих закладів.
Використання санітарно-захисних зон для сільськогосподарського виробництва визначається за узгодженням з органами Агропрому і санітарно - епідеміологічної служби.
Для зменшення пагубної дії виробництва на об'єкти, що розміщені неподалік санітарно-захисних зон, насаджують зелені рослини. Ці насадження поділяють на:
ізолюючі посадки (із густопосадженими деревами) - можуть знижувати забрудненість території на 25-35% завдяки розсіюванню шкідливих речовин, відхиленню забрудненого повітряного потоку, а також внаслідок поглинаючої дії зелених насаджень;
фільтруючі посадки - ажурні за структурою, добре провітрюються, виконують роль механічного й біологічного фільтра на шляху проходження забрудненого повітря.
Згідно з нормативно-технічною документацією нормування якості навколишнього природного середовища здійснюється з метою встановлення гранично допустимих норм впливу на навколишнє середовище, що гарантує екологічну безпеку населення та збереження генетичного фонду, забезпечує раціональне використання і відтворення природних ресурсів за умов стійкого розвитку господарської діяльності. В Україні розроблені та діють нормативи ГДК, перевищення котрих за певних умов негативно впливає на здоров'я людини.
У табл.3 наведено ГДК деяких найбільш поширених шкідливих речовин. Як видно навіть з цього невеликого переліку, нижня межа токсичності шкідливих речовин, тобто їх ГДК, сильно відрізняється.
Таблиця 3 - Гранично допустимі концентрації (мг/м3) деяких шкідливих речовин для повітря населених місцевостей.
|
Речовина |
ГДКС. д. |
ГДКм. р. |
К |
|
Тверді речовини (пил) |
0,15 |
0,2 |
3,0 |
|
Сульфур (IV) оксид |
0,05 |
0,5 |
1,0 |
|
Нітроген (IV) оксид |
0,04 |
0,085 |
0,8 |
|
Нітроген (I) оксид |
0,06 |
0,4 |
1,2 |
|
Карбон (II) оксид |
3,0 |
5,0 |
60 |
|
Амоніак |
0,04 |
0,2 |
0,8 |
|
Гідроген хлорид |
0,2 |
0,2 |
4,0 |
|
Гідроген ціанід |
0,01 |
- |
0,2 |
|
Кадмій оксид |
0,001 |
- |
0,02 |
|
Плюмбум |
0,0003 |
0,03 |
0,006 |
|
Сірководень |
0,005 |
0,03 |
0,1 |
|
Бенз (а) пірен |
0,000001 |
- |
0,00002 |
|
Фенол |
0,003 |
0,01 |
0,06 |
|
Формальдегід |
0,003 |
0,035 |
0,06 |
|
Гідроген фторид |
0,005 |
0,2 |
0,1 |
Цікаві статті з розділу
Біоіндикація стану навколишнього природного середовища в зонах розташування тваринницьких господарств
На сьогодні основною характеристикою інтенсивного тваринництва є
утримання великої кількості тварин на невеликій території. Щоб одержати при
мінімальних витратах максимальну кількість продук ...
Екологічний рух світовий досвід та українські реалії
Актуальність теми дослідження проблем екологічної політики
України на сучасному етапі зумовлена об’єктивними потребами національного
розвитку, імперативами сучасної світової глобалізації та ...
Поняття Консорції в сучасній синекології та її значення у структуруванні біоценозів
Актуальність. Біоценоз це свого роду сукупність різних живих
організмів, які заселяють певну ділянку простору та характеризуються певними
стосунками між собою та пристосованістю до середовищ ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.