Визначення ступеня забрудненості атмосфери
У санітарно-захисній зоні дозволяється розташовувати:
підприємства, окремі будівлі та споруди, з виробництвами меншого класу шкідливості;
пожежні депо, лазні, пральні, гаражі, будівлі управлінь, конструкторські бюро, науково-дослідні установи, що обслуговують дане підприємство;
приміщення для чергових аварійних служб, стоянки транспорту, електростанції, системи водопостачання й відведення стічних вод, очисні споруди.
У санітарно-захисній зоні не допускається розташування дач, жилих будинків, спортивних споруд, профілакторіїв, лікарень, шкіл, дитячих закладів.
Використання санітарно-захисних зон для сільськогосподарського виробництва визначається за узгодженням з органами Агропрому і санітарно - епідеміологічної служби.
Для зменшення пагубної дії виробництва на об'єкти, що розміщені неподалік санітарно-захисних зон, насаджують зелені рослини. Ці насадження поділяють на:
ізолюючі посадки (із густопосадженими деревами) - можуть знижувати забрудненість території на 25-35% завдяки розсіюванню шкідливих речовин, відхиленню забрудненого повітряного потоку, а також внаслідок поглинаючої дії зелених насаджень;
фільтруючі посадки - ажурні за структурою, добре провітрюються, виконують роль механічного й біологічного фільтра на шляху проходження забрудненого повітря.
Згідно з нормативно-технічною документацією нормування якості навколишнього природного середовища здійснюється з метою встановлення гранично допустимих норм впливу на навколишнє середовище, що гарантує екологічну безпеку населення та збереження генетичного фонду, забезпечує раціональне використання і відтворення природних ресурсів за умов стійкого розвитку господарської діяльності. В Україні розроблені та діють нормативи ГДК, перевищення котрих за певних умов негативно впливає на здоров'я людини.
У табл.3 наведено ГДК деяких найбільш поширених шкідливих речовин. Як видно навіть з цього невеликого переліку, нижня межа токсичності шкідливих речовин, тобто їх ГДК, сильно відрізняється.
Таблиця 3 - Гранично допустимі концентрації (мг/м3) деяких шкідливих речовин для повітря населених місцевостей.
|
Речовина |
ГДКС. д. |
ГДКм. р. |
К |
|
Тверді речовини (пил) |
0,15 |
0,2 |
3,0 |
|
Сульфур (IV) оксид |
0,05 |
0,5 |
1,0 |
|
Нітроген (IV) оксид |
0,04 |
0,085 |
0,8 |
|
Нітроген (I) оксид |
0,06 |
0,4 |
1,2 |
|
Карбон (II) оксид |
3,0 |
5,0 |
60 |
|
Амоніак |
0,04 |
0,2 |
0,8 |
|
Гідроген хлорид |
0,2 |
0,2 |
4,0 |
|
Гідроген ціанід |
0,01 |
- |
0,2 |
|
Кадмій оксид |
0,001 |
- |
0,02 |
|
Плюмбум |
0,0003 |
0,03 |
0,006 |
|
Сірководень |
0,005 |
0,03 |
0,1 |
|
Бенз (а) пірен |
0,000001 |
- |
0,00002 |
|
Фенол |
0,003 |
0,01 |
0,06 |
|
Формальдегід |
0,003 |
0,035 |
0,06 |
|
Гідроген фторид |
0,005 |
0,2 |
0,1 |
Цікаві статті з розділу
Виснаження та деградація ґрунтових ресурсів
Земельний фактор, як і повітря, вода, біосфера, сонячна
енергія, є найважливішою складовою навколишнього природного середовища. Земна
твердінь (суходіл) виконує значну кількість необхідних і ...
Екологічні наслідки проведення меліоративних робіт в Ратнівському районі Волинської області
Волинське Полісся - це край з вологим кліматом та високим рівнем ґрунтових вод. Не випадково тут ще в середині XIX століття під керівництвом науковця генерал-лейтенанта І. Жилінського робилися перші к ...
Екологiчна ситуацiя Чернігівської області
Чернігівська область
розташована на півночі України в Поліській і Лісостеповій зонах Придніпровської
низовини, в басейні річки Десни. На заході і північному заході межує з
Гомельською облас ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.