Визначення ступеня забрудненості атмосфери

До шкідливих речовин відносять хімічні речовини природного чи штучного походження, дія яких на біологічні може призвести до негативних наслідків.

Гранично допустима концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони (ГДКр. з) - концентрація [6], яка при щоденній (крім вихідних) роботі протягом 8 годин (не більше 40 годин у тиждень), на протязі всього робочого стажу не повинна визивати захворювання чи відхилення в стані здоров'я, що можуть бути виявлені сучасними діагностичними методами досліджень, у процесі роботи працюючого чи у віддалені строки життя сучасного або майбутнього поколінь.

Робочою зоною [6] вважається простір висотою до 2 метрів над рівнем підлоги чи площадки, на яких працює людина.

Робоче місце працюючого - це місце, на якому працюючий знаходиться більшу частину свого робочого часу (більш 50% або 2 години безперервно), це вся робоча зона при роботі в різних ії пунктах.

Для населених пунктів встановлюється два нормативи гранично-допустимої концентрації:

Максимально-разова гранично допустима концентрація шкідливої речовини в повітрі населених пунктів (ГДКМ. Р) [6] - концентрація речовини в повітрі населених пунктів, що не викликає при вдиханні на протязі 20 хвилин рефлекторних реакцій в організмі людини.

Гранично допустима концентрація середньодобова (ГДКс. д) [6] - це концентрація шкідливої речовини в повітрі населених пунктів, яка не повинна викликати пряму чи непряму дію на людину при необмежено довгому вдиханні.

На Україні встановлено ГДК більш ніж для 500 речовин. Гранично-допустимі концентрації можуть використовуватись як норматив для оцінки стану атмосфери лише у випадку наявності однієї шкідливої речовини. Але на практиці у атмосфері одночасно знаходяться декілька шкідливих речовин. У цьому випадку використовують комплексний показник забруднення атмосфери, що враховує вплив на стан атмосфери всіх шкідливих факторів:

Сi,

де: Yi - одиничний індекс забруднення для і - тої речовини; qср, - середня концентрація і - тої речовини; ГДКс. д. - середньодобова гранично - допустима концентрація для і-тої речовини; Сі-безрозмірна константа, що приводить ступінь шкідливості і-тої речовини до шкідливості сульфур діоксиду (прийнятого для порівняння), у залежності від того до якого класу шкідливості належить забруднююча речовина.

Також встановлена величина ЛД50 - середньо смертельна доза шкідливої речовини, що викликає смерть половини піддослідних тварин.

У залежності від класу шкідливої речовини, що використовується, чи виробляється на виробництві, встановлена п'ятибальна санітарна класифікація промислових підприємств та об'єктів (табл.2). Для кожного класу підприємств визначений розмір санітарно-захисної зони.

Санітарно-захисна зона [6] - це ділянка території навколо виробництва, яка є своєрідним бар'єром, що відділяє виробництво від житлових масивів, зменшуючи вплив підприємства на населення.

Таблиця 2 - Класи шкідливості хімічних сполук в залежності від їх токсичності.

Цікаві статті з розділу

Визначення якості води в басейні річки
Система екологічної класифікації якості поверхневих вод суші та естуаріїв України включає три блоки показників: блок показників сольового складу; блок трофо - сапробіологічних (еколого - сан ...

Біоіндикація стану навколишнього природного середовища в зонах розташування тваринницьких господарств
На сьогодні основною характеристикою інтенсивного тваринництва є утримання великої кількості тварин на невеликій території. Щоб одержати при мінімальних витратах максимальну кількість продук ...

Стан захисту лісів Чернігівської області
Лісова промисловість – одна з найстаріших галузей, яка, займаючись заготівлею, механічною обробкою та хімічною переробкою деревини, виробляє конструкційні матеріали: круглий ліс, вироби з де ...