Система екологічної сертифікації
1. В систему екологічної сертифікації включають:
Екологічна сертифікація - діяльність спеціальних органів, спрямована на юридичне закріплення в результаті проведення необхідних екологічних, технічних та інших досліджень і експертиз відповідності або невідповідності окремих видів продукції, робіт, послуг та ін. вимогам екологічних стандартів і нормативів. Після цього видається сертифікат, який підтверджує, що даний вид продукції, робіт чи послуг є екологічно допустимим.
2. Процедура екологічної сертифікації відходів поширюється на:
всі види промислових відходів, викидів.
3. Екологічна сертифікація природних ресурсів потрібна, якщо: існують сумніви щодо якості, відповідності та невідповідності ресурсів встановленим вимогам.
4. До числа основних документів, зв'язаних з обґрунтуванням і узгодженням екологічних платежів відносяться:
- висновок експертної комісії,
- сертифікат,
- ліцензій на використання природних ресурсів, тобто дозволів на використання окремих кількостей конкретних видів ресурсів (розробляються та затверджуються екологічними підрозділами національних та місцевих рівнів);
- нормативів використання природних ресурсів;
- порядку зборів;
- ставок зборів за використання природних ресурсів
5. Якої не існує групи природно-ресурсних платежів у залежності від об'єкта обкладання.
Від об`єкта обкладання не існує виду платежів змішаного характеру, наприклад, платежі за забруднення повітряно-водного середовища, земельно-водного і т.ін.
6. Платіжна база в залежності від виду користування водними об'єктами визначається як: сумарний вплив на водне середовище. Для обчислення сум збору користуються Інструкцією про порядок розрахунку та оплати збору за забруднення НПС, яка затверджена наказом Мінекоресурсів України і Мінфіна України від 19.07.1999р. №162/379 (з урахуванням змін)
7.Основними формами плати за землю є: орендна плата, земельна рента (диференціальна та абсолютна).
8. Інструмент управління, який системно охоплює всі питання екологічної оцінки діяльності підприємства, удосконалення системи регулювання впливу на довкілля та його інвестиційної привабливості – екологічний аудит.
9. Випадки коли проводять екоаудит
визначити відповідність СЕМ підприємства відносно критеріїв аудиту СЕМ;
визначити відповідність впровадження та забезпечення СЕМ на підприємстві;
визначити шляхи потенційного покращення СЕМ на підприємстві;
оцінити здатність ефективної адаптації СЕМ до змін зовнішніх та внутрішніх умов виробництва — оцінити СЕМ в організації, з якою мають намір укласти контракт (наприклад, з потенційним постачальником або з партнером по спільному підприємству).
10. Типи екоаудиту
Перш за все треба мати на увазі, що безпосередньо екологічний аудит пов'язаний з системою екоменеджменту (підприємства, компанії, корпорації, галузі регіону тощо). Інші типи екоаудиту мають оціночний характер і пов'язані з приватизацією або інвестиційною діяльністю (експрес-оцінка ризиків, оцінка екологічного стану ділянки). Таким чином, можна перелічити типи екоаудиту:
екологічна експрес-оцінка інвестиційних ризиків (інвестиційний або фінансовий екоаудит);
оцінка екологічного стану ділянки території, власником якої є підприємство, або власник змінюється в процесі приватизації;
екоаудит продукції на стадії маркетингових досліджень;
технічний аудит на стадії виробничої діяльності;
аудит системи екоменеджменту підприємств.
11. Запровадження екологічного аудиту сприяє Екоаудит — це незалежне свідчення в інтересах виробника (власника) і Держави екологічної ефективності управління підприємством і використання технологічного обладнання з метою підвищення конкурентоздатності продукції.
Необхідність проведення екоаудиту обумовлюється потребою користувачів у інформації про екологічний стан об'єкта господарювання. Користувачами інформації про екологічний стан об'єкта господарювання можуть бути:
власник об'єкта господарювання або керівництво апарату управління цього об'єкта;
Цікаві статті з розділу
Дослідження екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємством Чернігівське Хімволокно
До основних антропогенних джерел забруднення природного середовища
відноситься промисловість – 45,4%. Промислові комплекси України являються
головними споживачами води в державі.
Однією ...
Визначення метеорологічних і кліматичних факторів міста Миколаїва
У
сучасних умовах швидкого розвитку промисловості, росту міст, посилюється вплив
на навколишнє середовище. Атмосфера є одною з основних систем навколишнього
середовища. Суттєвий вплив на пе ...
Екологічний моніторинг
Існування людського суспільства незмінно пов’язане з використанням довкілля як середовища проживання та створення засобів життєзабезпечення - продуктів харчування, сировини й матеріалів для побу ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.