Організація ландшафтного моніторингу заповідних територій

Один із самих основних етапів організації мережі ландшафтного моніторингу в межах заповідних територій - добір об'єктів моніторингу. До числа найважливіших критеріїв добору варто віднести: 1 - ступінь репрезентативності природних ландшафтів; 2 - типовість або характерність об'єктів для регіону і зони; 3 - унікальність; 4 - наявність погрози зникнення; 5 - цінність об'єкта як притулку для збереження генофонду флори і фауни; 6 - ступінь биоразнообразия ландшафтів.

Для зручності ведення спостережень у структурі ландшафтного моніторингу А. А. Чибилев (1994) виділяє наступні блоки: геологічний, геоморфологічний, гідрологічний, мікрокліматичний, ґрунтовий, ботанічний, зоологічний.

У більшості заповідників традиційно проводяться багаторічні стаціонарні дослідження, ведеться "Літопис природи". Це дуже важлива складова частина програми ландшафтного моніторингу.

У систему моніторингових спостережень залучені Центрально-Чорноземні біосферні і Воронезький біосферний заповідники.

Велика робота з комплексного вивчення природи геосистем долини р. Хопер ведеться в Хоперському держзаповіднику.

В останні роки вченими кафедри фізичної географії й оптимізації ландшафту факультету географії і геоекології ВГУ (Мильков Ф.Н., Михно В.Б., Бережной А.В., 1994) виділені і закартированы основні об'єкти ландшафтного моніторингу музею заповідника "Дивногір`я".

У держзаповідниках "Ліс-на-Ворсклі" і "Галича гора" науково дослідницька робота ведеться в основному за наступними напрямками: флористичний, фітоценотичний, біоекологічний, біогеоценологічний. Тому на території цих заповідників багаторічними спостереженнями закладені основи моніторингових досліджень ботанічного і зоологічного блоків.

В даний час необхідна координація моніторингових досліджень заповідників. Основна задача полягає в організації регіональної мережі ландшафтного моніторингу заповідних територій ЦЧО.

У цьому зв'язку необхідне проведення регіональних нарад лісостепових заповідників Центрального Чорнозем`я з метою розробки єдиної цільової програми моніторингу зональних ландшафтів, у рамках якої представиться можливим відслідковувати, прогнозувати тенденції зміни экопара-метров як у межах заповідників, так і фонових природно-господарських геосистем і антропогенних ландшафтів.

ВИСНОВКИ

Основним документом, який передбачає розвиток природно-заповідної справи в Україні є Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки. Згідно з цією програмою, заплановано створити 29 національних природних парків, сім біосферних заповідників, розширити існуючі території природно-заповідного фонду. Дотепер у межах програми створено лише три національні природні парки.

Для проведення моніторингу геосистем необхідні знання про тимчасову структуру геосистем - зміна їх у часі, де розрізняють два типи змін: оборотні і необоротні (прогресивні). З ними зв'язані такі важливі поняття, як саморегуляція і стійкість геосистем. Оборотні зміни мають періодичний або ритмічний характер зміни станів у рамках одного інваріанта, що складають власне динамікові геосистем. Зміни другого типу приводять до необоротних поступальних змін геосистем з корінною перебудовою їхньої структури - до еволюції в розвитку геосистем (Сочава, 1978; Исаченко, 1991). Вивчення закономірних переходів одних станів в інші дозволило Н.Л. Беручашвили (1986) увести поняття змін "природно-територіальних комплексів (ПТК)", що підрозділяються за динамічним станом на короткочасні (до 1 доби), середньочасові (від 1 доби до 1 року) і довгочасові (більше року).

Цікаві статті з розділу

Інтродуценти північноамериканської дендрофлори
Актуальність. Місто - це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від сіл ...

Екологічний моніторинг
Існування людського суспільства незмінно пов’язане з використанням довкілля як середовища проживання та створення засобів життєзабезпечення - продуктів харчування, сировини й матеріалів для побу ...

Наукові нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ)
В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почал ...