Водоспоживання, його різновиди і особливості

видалення розчинених газів (термічним або хімічним методом) і оксидів заліза і міді (фільтруванням).

поліпшення органолептичних властивостей води (видалення з води речовин, що додають воді запах (сірководень, хлор), і ряду органічних речовин).

До іригаційного використання водних ресурсів слід віднести зрошування.

Зрошування (іригація) – підведення води на поля, що відчувають нестачу вологи, і збільшення її запасів в корнеобитаемом шарі грунту в цілях збільшення родючості грунту. Зрошування є одним з видів меліорації. Зрошування покращує постачання коріння рослин вологою і живильними речовинами, знижує температуру приземного шару повітря і збільшує його вологість.

До основних способів зрошування відноситься:

полив по борознах водою, що подається насосом або із зрошувального каналу;

розбризкуванням води із спеціально прокладених труб;

аерозольне зрошування – зрошування найдрібнішими краплями води для регулювання температури і вологості приземного шару атмосфери;

зрошування підгрунтя (внутрігрунтове) – зрошування земель шляхом подачі води безпосередньо в корнеобитаемую зону;

лиманове зрошування – глибоке одноразове весняне зволоження грунту водами місцевого стоку;

дощування – зрошування з використанням самохідних систем кругового або фронтального типа.

Зрошувальне землеробство викликає цілий ланцюг негативних екологічних наслідків. Головними з них є:

іригаційна ерозія;

накопичення агроіригаційного горизонту грунтів;

вторинне засолення грунтів і грунтів;

заболочування грунтів і грунтів;

забруднення поверхневих і підземних вод;

обміління річок;

осідання рельєфу місцевості.

Вторинне засолення – головний наслідок зрошування земель в умовах аридного клімату. Воно пов'язане з підйомом мінералізованих грунтових вод до земної поверхні. Грунтові води, що містять солі, починають при цьому інтенсивно випаровуватися, внаслідок чого грунт насичується надлишковою кількістю солей. Гостра екологічна проблема зрошуваного землеробства – забруднення поверхневих і грунтових вод. Це результат поливу угідь і використання води для рассоления грунтів. Більшість річок, води яких використовуються для зрошування мають мінералізацію 0,2-0,5 г/л. В даний час їх мінералізація зросла в 10 разів, що привело до зростання вторинного засолення. Проблеми засолення грунтів і вод посилюються вживанням мінеральних добрив[9, стор. 402].

Висновок

У даній главі розглянуто загальні відомості про водоспоживання у світі, його різновиди та особливості, класифіковано основні джерела води та методики водоспоживання, що є найбільш доцільними та розповсюдженними.

Цікаві статті з розділу

Екологічний рух світовий досвід та українські реалії
Актуальність теми дослідження проблем екологічної політики України на сучасному етапі зумовлена об’єктивними потребами національного розвитку, імперативами сучасної світової глобалізації та ...

Динаміка вилову риби в природних водоймах та вплив екологічних факторів на продуктивність
Актуальність теми. В зв`язку з ростом народонаселення у всьому світі дуже велика увага приділяється проблемі збільшення білкових ресурсів і підвищення біологічної цінності різних харчових пр ...

Генетичні типи островів та їх флористична різноманітність
Одним із найважливіших завдань сучасної ботаніки є детальне дослідження флори та рослинності конкретних регіонів, у першу чергу територій, які й досі зберігаються у природному або малотрансф ...