Характеристика впливу техногенних родовищ на навколишнє середовище

В Криворізькому залізорудному басейні відбулися значні зміни навколишнього середовища. Екстенсивна експлуатація родовищ залізних руд у басейні протягом довгого часу зумовила катастрофічне порушення еколого-геологічного стану у величезному регіоні. У м. Кривому Розі на вузькій смузі протяжністю більше 100 км відмічена рекордна концентрація гігантських гірничовидобувних і переробних підприємств, де проживає близько 1 млн. чоловік. На частку кожного з них припадає майже дві тони шкідливих промислових викидів, в результаті чого Кривий Ріг вийшов на одне з перших місць у СРСР з онкозахворювань. Місто виявилося перед перспективою екологічного колапсу [22].

У Кривбасі виробляється до 4-6% світового обсягу виробництва товарних видів залізорудної сировини. Промислова розробка залізних руд в Криворізькому басейні ведеться вже більше 100 років і за цей період було видобуто близько 4 млрд. т таких руд і вилучено з надр близько 9 млрд. м3 гірської маси. Найбільш інтенсивно розробка залізорудних родовищ в басейні велася в 60-80-х роках минулого сторіччя з продуктивністю 120-150 млн. т товарної залізної руди на рік.

Однак такі масштаби розробки та її інтенсивність далеко не завжди були виправдані економічно, а методи її здійснення вже і в ті роки приводили до вкрай негативних екологічних наслідків для регіону. При цьому вирішенню проблем, що виникають в результаті масових порушень природного стану надр, мало приділялося уваги.

З кінця 80-х років екологічна ситуація в регіоні стала серйозно ускладнюватися. Це було обумовлено тим, що у вказаний період стали вмасовому порядку проявлятися наслідки розробки залізорудних родовищ у вигляді неприйнятно високих характеристик порушення стану природного середовища. Серед найбільш несприятливих наслідків розробки, які призвели до такої ситуації, можна виділити наступні:

1. Надзвичайно висока порушеність геомеханічного стану надр.

2. Порушення природного гідрогеологічного режиму надр.

3. Надзвичайно сильне забруднення повітряного басейну.

Необхідно підкреслити, що ці фактори діють в комплексі (одночасно) і пов’язані між собою. В результаті цього стала формуватися не тільки несприятлива, але і небезпечна ситуація. Розглянемо, загалом, причини, що викликають таку ситуацію.

Висока порушеність геомеханічного стану надр викликана тим, що розробка залізорудних родовищ супроводжувалася вилученням величезних обсягів гірської маси на значних за розміром гірських відведеннях видобувних підприємств. При цьому такі підприємства розташовані практично в одну лінію, що розповсюджується з півдня на північ. На рис. 1.3 показано розташування Південного кар’єру з відвалами.

Рис. 1.3 - Розташування Південного кар’єру з відвалами

В результаті, утворилася безперервна зона порушення надр довжиною майже у 80 км. Вона характеризується близьким розташуванням і чергуванням зон зрушення і обвалення земної поверхні від підземної розробки, областей суцільного вилучення порід у кар'єрах, ділянках підроблених, але не завалених порід, складів порожніх порід і шламосховищ, ділянок, на яких в зону впливу підземної розробки потрапляють кар'єри. Таке положення формує небезпечні умови в результаті виникнення умов, що сприяють розвитку значного гірського тиску і наявності масивів ослаблених порід і підземних порожнин. Це створює небезпеку масового зсування порід, гірських ударів і навіть локальних землетрусів.

Цікаві статті з розділу

Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості. Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах охорони пр ...

Заходи щодо покращення якості води в річці
Для збереження високоякісного стану природних вод необхідно їх охороняти. Під охороною водних ресурсів розуміють сукупність технічних, організаційних, правових і економічних заходів, направлених на ...

Загальна екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки
річка басейн атмосфера забруднюючий Спостереження за довкіллям набули практичного значення ще на початку розвитку людства, оскільки кожному індивіду, щоб вижити, необхідно було мати певну суму з ...