Характеристика впливу техногенних родовищ на навколишнє середовище

Особливу небезпеку в цьому відношенні мають порожнечі, утворені при підземній розробці руд. Причини їх виникнення наступні.Основна маса таких порожнеч виникає в результаті вилучення запасів підземних родовищ,родовищ, верхня частина яких не виходить на поверхню. Після їх відпрацювання, в надрах над гірськими виробками починається процес зрушення і обвалення порід. В результаті утворюються контур зрушення і контур обвалення, що локалізуються і до поверхні не доходять. Такі ділянки надр представляють небезпеку у результаті того, що умови, в яких знаходяться порожнечі, нестабільні (в результаті сейсмічної дії масових вибухів, виконання гірських робіт в безпосередній близькості від порожнеч, руху підземних вод). Це призводить до важко передбачуваної поведінки ділянок надр, порушених таким чином, на тривалі проміжки часу.За різними оцінками у Кривбасі накопичено від 7 до 20 млн м3 таких порожнеч.Істотну небезпеку представляють порожнечі, утворені на ранніх стадіях розвитку підземної розробки в Криворізькому басейні в 30-х - 50-х роках. Особливість цих порожнеч полягає втому, що вони розташовані близько від поверхні і в даний час їх місцезнаходження і стан точно невідомі, а до місць їх розташування вже впритул наблизилися житлові масиви і промислові об'єкти.

Складну ситуацію формують зони зрушення і обвалення, які утворюються в результаті підземного вилучення руд з родовищ, верхня частина яких виходила на поверхню.Вилучення запасів таких родовищ призводить до зсуву і обвалення поверхні. Цей процес триває по мірі розвитку добувних робіт із розширенням зазначених зон, тобто вони знаходяться в постійному русі. Сумарна площа цих зон на поверхні досягає 30 км2, а глибина техногенних порушень надр під ними досягає 1200-1400 м.Динаміку розширення зон зрушення і обвалення порід, а також їхні геометричні параметри важко точно прогнозувати. Це обумовлено значними глибинами розробки, недостатньою вивченістю геологічних умов і физико-механічних властивостей порід, що потрапляють в межі мульди зрушення і обвалення.

Слід також зазначити, що масштабні порушення надр у Криворізькому басейні призвели до повного зміни їх гідрогеологічного режиму. В межах басейну утворилася величезна за розмірами депресивна воронка, майже у 800 км3. У цій зоні вільно переміщається вода і в ній же знаходяться всі діючі та закриті гірничодобувні підприємства. Вода проникає в глибинні зони порушення надр і підвищує їх небезпеку в результаті зростання рухливості зруйнованих порід, підвищення їх об’ємної ваги, розвитку значного додаткового тиску на елементи таких зон, що стримують розвиток порушень. Це може призвести до несподіваних зрушень і обвалів порід.Крім того, накопичення води в окремих зонах техногенних і природних тектонічних порушень призводить до підтоплення значних площ на поверхні.

Необхідність осушення родовищ перед вийманням руд вимагає її відкачування з надр. За рік всі гірничодобувні підприємства Криворізького басейну відкачують до 80 млн. м3 води. Це призводить до виникнення нової проблеми у зв'язку з їх проникненням в ґрунтові водоносні системи, засолення ґрунтових вод (особливо шахтними водами, які мають мінералізацію від 10-30 до 80-120 г/ л).

Забруднення повітряного басейну також вже наблизилася до критичних параметрів. Свій внесок у забруднення повітряного басейну розробка залізних руд вносить, в основному, у вигляді викидів токсичних газів, що утворюються при підривних роботах на кар'єрах і рудниках. В даний час за рік в басейні вибухає від 30 до 40 тис. т вибухових речовин, у результаті чого в атмосферу потрапляє 25-35 млн м3 отруйних газів, в основному, окислів азоту і вуглецю. Ці хімічні сполуки є токсичними. Крім того, вони добре розчиняються у атмосферній воді, викликають кислотні дощі і отруюють ґрунт.

Цікаві статті з розділу

Екологічний стан водних ресурсів озера Світязь
Мета дослідження: проведення аналізу екологічної ситуації на озері Світязь для встановлення основних закономірностей сучасного розвитку та комплексної оцінки стану гідроекосистеми і виявлення їх склад ...

Еколого-ландшафтні особливості Кордівки (м. Чернігів)
Актуальність. Місто – це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від сіл ...

Акумулювання радіонуклідів грибами в зонах радіоактивного забруднення
В даний час і в перспективі особливо гостро постає проблема екологічної безпеки навколишнього середовища, екологічно безпечного природокористування при зростаючих антропогенних навантаженнях ...