Характеристика впливу техногенних родовищ на навколишнє середовище

Особливу небезпеку в цьому відношенні мають порожнечі, утворені при підземній розробці руд. Причини їх виникнення наступні.Основна маса таких порожнеч виникає в результаті вилучення запасів підземних родовищ,родовищ, верхня частина яких не виходить на поверхню. Після їх відпрацювання, в надрах над гірськими виробками починається процес зрушення і обвалення порід. В результаті утворюються контур зрушення і контур обвалення, що локалізуються і до поверхні не доходять. Такі ділянки надр представляють небезпеку у результаті того, що умови, в яких знаходяться порожнечі, нестабільні (в результаті сейсмічної дії масових вибухів, виконання гірських робіт в безпосередній близькості від порожнеч, руху підземних вод). Це призводить до важко передбачуваної поведінки ділянок надр, порушених таким чином, на тривалі проміжки часу.За різними оцінками у Кривбасі накопичено від 7 до 20 млн м3 таких порожнеч.Істотну небезпеку представляють порожнечі, утворені на ранніх стадіях розвитку підземної розробки в Криворізькому басейні в 30-х - 50-х роках. Особливість цих порожнеч полягає втому, що вони розташовані близько від поверхні і в даний час їх місцезнаходження і стан точно невідомі, а до місць їх розташування вже впритул наблизилися житлові масиви і промислові об'єкти.

Складну ситуацію формують зони зрушення і обвалення, які утворюються в результаті підземного вилучення руд з родовищ, верхня частина яких виходила на поверхню.Вилучення запасів таких родовищ призводить до зсуву і обвалення поверхні. Цей процес триває по мірі розвитку добувних робіт із розширенням зазначених зон, тобто вони знаходяться в постійному русі. Сумарна площа цих зон на поверхні досягає 30 км2, а глибина техногенних порушень надр під ними досягає 1200-1400 м.Динаміку розширення зон зрушення і обвалення порід, а також їхні геометричні параметри важко точно прогнозувати. Це обумовлено значними глибинами розробки, недостатньою вивченістю геологічних умов і физико-механічних властивостей порід, що потрапляють в межі мульди зрушення і обвалення.

Слід також зазначити, що масштабні порушення надр у Криворізькому басейні призвели до повного зміни їх гідрогеологічного режиму. В межах басейну утворилася величезна за розмірами депресивна воронка, майже у 800 км3. У цій зоні вільно переміщається вода і в ній же знаходяться всі діючі та закриті гірничодобувні підприємства. Вода проникає в глибинні зони порушення надр і підвищує їх небезпеку в результаті зростання рухливості зруйнованих порід, підвищення їх об’ємної ваги, розвитку значного додаткового тиску на елементи таких зон, що стримують розвиток порушень. Це може призвести до несподіваних зрушень і обвалів порід.Крім того, накопичення води в окремих зонах техногенних і природних тектонічних порушень призводить до підтоплення значних площ на поверхні.

Необхідність осушення родовищ перед вийманням руд вимагає її відкачування з надр. За рік всі гірничодобувні підприємства Криворізького басейну відкачують до 80 млн. м3 води. Це призводить до виникнення нової проблеми у зв'язку з їх проникненням в ґрунтові водоносні системи, засолення ґрунтових вод (особливо шахтними водами, які мають мінералізацію від 10-30 до 80-120 г/ л).

Забруднення повітряного басейну також вже наблизилася до критичних параметрів. Свій внесок у забруднення повітряного басейну розробка залізних руд вносить, в основному, у вигляді викидів токсичних газів, що утворюються при підривних роботах на кар'єрах і рудниках. В даний час за рік в басейні вибухає від 30 до 40 тис. т вибухових речовин, у результаті чого в атмосферу потрапляє 25-35 млн м3 отруйних газів, в основному, окислів азоту і вуглецю. Ці хімічні сполуки є токсичними. Крім того, вони добре розчиняються у атмосферній воді, викликають кислотні дощі і отруюють ґрунт.

Цікаві статті з розділу

Характеристика забруднювачів ґрунтового покриву внаслідок антропогенної діяльності
Забруднення ґрунтового покриву, внаслідок діяльності промислового сектору, пояснюється осіданням твердих частинок, а також попаданням в ґрунт забруднюючих речовин в результаті мокрого очищення атмо ...

Уточнення розмірів санітарно - захисної зони
Санітарно - захисні зони (СЗЗ) - це ділянки землі навколо підприємства, які створюють з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров'я людини. В цих зонах можна розміщувати адміністр ...

Екологічний рух світовий досвід та українські реалії
Актуальність теми дослідження проблем екологічної політики України на сучасному етапі зумовлена об’єктивними потребами національного розвитку, імперативами сучасної світової глобалізації та ...