Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.Екологічне нормування
Усі шкідливі речовини за ступенем небезпечної дії на людину поділяють на чотири класи:
I – надзвичайно небезпечні (нікель, ртуть);
II – високонебезпечні (сірководень, двооксид нітрогену);
III – помірно небезпечні (сажа, цемент);
IV – малонебезпечні (бензин, фенол).
Нормування забруднювачів у повітрі. Основним критерієм встановлення нормативів ГДК для оцінки якості атмосферного повітря є вплив шкідливих домішок, які містяться в повітрі, на організм людини.
Для оцінки якості атмосферного повітря встановлюються дві категорії ГДК: максимальна разова (ГДКмр) і середньодобова (ГДКс)-
Максимальна разова ГДК встановлюється для попередження рефлекторних реакцій у людини (відчуття запаху, світлової чутливості, біоелектричної чутливості головного мозку) за короткочасного впливу (до 20 хв.) атмосферних забруднень. За цим нормативом оцінюються речовини, які мають запах або впливають на інші аналізатори людини. Оскільки концентрація забруднень в атмосферному повітрі не є постійною в часі та змінюється залежно від метеорологічних умов, рельєфу місцевості, характеру викиду, разові проби повітря слід відбирати кілька разів на добу впродовж: 20-30 хв. Найвище значення забруднювачів у повітрі, отримане завдяки аналізу багаторазово відібраних проб, називають максимальною разовою концентрацією.
Середньодобова ГДК встановлюється для попередження токсичного, канцерогенного, мутагенного та іншого впливу речовини на людський організм протягом цілодобового використання повітря. Середньодобова концентрація визначається як середньоарифметичне значення разових концентрацій у пробах атмосферного повітря впродовж: 24 год. безперервно або з рівними інтервалами між відборами. ГДК найбільш розповсюджених забруднювачів наведено в табл. 1.
Таблиця 1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів
|
Речовина |
ГДК м.р., мг/м3 |
ГДК с.д., мг/м3 | |||
|
Нітробензол |
0,008 |
0,008 | |||
|
Оксид сірки |
0,5 |
0,05 | |||
|
Сірководень |
0,008 |
0,008 | |||
|
Чадний газ |
3,0 |
1,0 | |||
|
Аміак |
0,2 |
0,004 | |||
|
Оксид азоту |
0,4 |
0,06 | |||
|
Диоксид азоту |
0.085 |
0,04 | |||
|
Кіптява (сажа) |
0,5 |
0,15 | |||
|
Пари свинцю, ртуті |
- |
0,0003 | |||
|
Хлороформ |
- |
0,03 | |||
|
Хлор |
0,1 |
0,03 | |||
|
Оцтова кислота (пари) |
0,2 |
0,06 | |||
|
Ацетон |
0,35 |
0,35 | |||
Цікаві статті з розділу
Проблеми екології та шляхи їх вирішення
Про проблеми екології по-справжньому заговорили в 70-ті роки
нашого століття, коли не тільки фахівці, але й рядові громадяни відчули, яку
зростаючу погрозу несе нинішньому й майбутньому поко ...
Основні напрямки розвитку неоекології
Екологія як окремий
розділ біологічної науки склалася наприкінці XIX ст. і розвивається швидкими
темпами. Особливо значний інтерес до екології людське суспільство почало
виявляти в середині ...
Еколого-економічна оцінка природоохоронної діяльності підприємства СП Шахта ім. В.І. Леніна
Пояснювальна записка: стор.49, 3 додатки, 7 джерел.
Об'єкт дослідження – еколого-економічна ситуація підприємства СП «Шахта
ім. В.І. Леніна», вплив його діяльності на навколишнє природне с ...