Екологічне нормування
Усі шкідливі речовини за ступенем небезпечної дії на людину поділяють на чотири класи:
I – надзвичайно небезпечні (нікель, ртуть);
II – високонебезпечні (сірководень, двооксид нітрогену);
III – помірно небезпечні (сажа, цемент);
IV – малонебезпечні (бензин, фенол).
Нормування забруднювачів у повітрі. Основним критерієм встановлення нормативів ГДК для оцінки якості атмосферного повітря є вплив шкідливих домішок, які містяться в повітрі, на організм людини.
Для оцінки якості атмосферного повітря встановлюються дві категорії ГДК: максимальна разова (ГДКмр) і середньодобова (ГДКс)-
Максимальна разова ГДК встановлюється для попередження рефлекторних реакцій у людини (відчуття запаху, світлової чутливості, біоелектричної чутливості головного мозку) за короткочасного впливу (до 20 хв.) атмосферних забруднень. За цим нормативом оцінюються речовини, які мають запах або впливають на інші аналізатори людини. Оскільки концентрація забруднень в атмосферному повітрі не є постійною в часі та змінюється залежно від метеорологічних умов, рельєфу місцевості, характеру викиду, разові проби повітря слід відбирати кілька разів на добу впродовж: 20-30 хв. Найвище значення забруднювачів у повітрі, отримане завдяки аналізу багаторазово відібраних проб, називають максимальною разовою концентрацією.
Середньодобова ГДК встановлюється для попередження токсичного, канцерогенного, мутагенного та іншого впливу речовини на людський організм протягом цілодобового використання повітря. Середньодобова концентрація визначається як середньоарифметичне значення разових концентрацій у пробах атмосферного повітря впродовж: 24 год. безперервно або з рівними інтервалами між відборами. ГДК найбільш розповсюджених забруднювачів наведено в табл. 1.
Таблиця 1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів
Речовина |
ГДК м.р., мг/м3 |
ГДК с.д., мг/м3 | |||
Нітробензол |
0,008 |
0,008 | |||
Оксид сірки |
0,5 |
0,05 | |||
Сірководень |
0,008 |
0,008 | |||
Чадний газ |
3,0 |
1,0 | |||
Аміак |
0,2 |
0,004 | |||
Оксид азоту |
0,4 |
0,06 | |||
Диоксид азоту |
0.085 |
0,04 | |||
Кіптява (сажа) |
0,5 |
0,15 | |||
Пари свинцю, ртуті |
- |
0,0003 | |||
Хлороформ |
- |
0,03 | |||
Хлор |
0,1 |
0,03 | |||
Оцтова кислота (пари) |
0,2 |
0,06 | |||
Ацетон |
0,35 |
0,35 | |||
Цікаві статті з розділу
Формування якості та захисту поверхневих вод
Якість води є наслідком двох основних процесів - надходження речовин із
зовнішніх стосовно даного водному об'єкт джерел і внутріводоймних змін, що
відбуваються з речовинам унаслідок функціон ...
Виснаження та деградація ґрунтових ресурсів
Земельний фактор, як і повітря, вода, біосфера, сонячна
енергія, є найважливішою складовою навколишнього природного середовища. Земна
твердінь (суходіл) виконує значну кількість необхідних і ...
Екологiчна ситуацiя Чернігівської області
Чернігівська область
розташована на півночі України в Поліській і Лісостеповій зонах Придніпровської
низовини, в басейні річки Десни. На заході і північному заході межує з
Гомельською облас ...