В. І. Вернадський та його вчення про біосферу та ноосферу: основні положення

Відповідно до його визначення середовище, що оточує сучасну людину, можна умовно розділити на природну—біосферу і штучну—ноосферу, тобто знову створену (або перетворену)людиною. Вернадський особливо виділяє перетворювальний вплив на Землю однієї з форм життя людини через її розумну діяльність і передбачає швидке зростання глибини і масштабів цього впливу. В результаті техногенної діяльності людини біосфера Землі докорінно перетворюється та стає ноосферою—“сферою розуму”, вона охопить все більшу частину Землі—від глибоких її надр до найвищих шарів атмосфери. Ноосфера—це такий стан біосфери, в якому мають виявитися розум і спрямована ним праця людини як нова, небувала на планеті, геологічна сила. Він визначив кілька загальних умов, які необхідні для створення ноосфери: 1. людство має стати єдиним в економічному та інформаційному відношеннях; 2. ноосфера-явище всепланетне, тому людство має прийти до цілковитої рівності рас, народів незалежно від кольору шкіри й інших відмінностей; 3. ноосфера не може бути створена до припинення війн між народами. Очевидно, що ноосфера в просторі значною мірою перекривається біосферою, але не тотожна їй. Темпи розвитку ноосфери незрівнянно вищі від темпів змін біосфери. “Життя на землі—явище космічне”.

1Глобальні проблеми — це проблеми всього людства, які створюють загрозу для його сучасного і майбутнього існування і потребують для свого розв'язання об'єднаних зусиль усіх держав і народів

Проблема миру і роззброєння полягає у запобіганні поширенню, скороченні і знищенні ядерної й інших видів зброї, недопущенні регіональних і локальних конфліктів. Екологічна проблема — це проблема взаємовідносин суспільства і природи. Умовно в ній можна виділити три групи проблем. Забруднення атмосфери. У зв'язку з неперервністю повітряного простору та швидким кругообігом речовин в атмосфері тут спостерігається велике розсіювання забрудників. Тому глобальні зміни в цій оболонці можливі вже у найближчі десятиріччя, якщо людство не вживе кардинальних заходів. Для атмосфери найбільш гострими є проблеми "парникового ефекту", "озонових дір", кислотних дощів, пилового забруднення. "Парниковий ефект", тобто різке потепління клімату на земній кулі, спричинений зростанням у повітрі вмісту вуглекислого газу (СО2), шо утворюється внаслідок згоряння органічного палива. За нормальних умов вміст СО2 в атмосфері незначний і складає всього 0, 03 %. Згідно з оцінками, подвоєння вмісту CO2 в повітрі може привести до підвищення середньої температури повітря на планеті на 2-4 °С. Це можна очікувати вже у 2030 р. Сприяє потеплінню клімату і безпосереднє теплове забруднення повітря, що зумовлене низьким коефіцієнтом корисної дії більшості машин і механізмів. Це вже яскраво помітно над великими агломераціями, мікроклімат яких значно тепліший, ніж на навколишніх територіях. Кардинально проблема "парникового ефекту" може бути вирішена лише при переході людства до альтернативних джерел енергії і водневої енергетики. 1. Деградація навколишнього середовища в результаті нераціонального природокористування і як наслідок — скорочення лісів і виснаження ґрунтів. 2. Забруднення літосфери, гідросфери й атмосфери твердими, рідкими й газоподібними відходами антропогенної діяльності. 3. Отруєння навколишнього середовища хімічними речовинами, які утворюються у процесі виробництва, — хімікатами, пестицидами й ін. Особливо слід виділити фреони — гази, які використовуються в холодильних установках та аерозолях і руйнують озоновий шар планети. Демографічна проблема — проблема збільшення чисельності населення Землі, що у 2020 р. повинно скласти приблизно 8 млрд. чол. Приріст населення відбувається, в основному, за рахунок країн, що розвиваються. Розв'язання демографічної проблеми лежить не стільки в області демографії, скільки у зміні несприятливих соціально-економічних умов у країнах, що розвиваються, подоланні їхньої відсталості. Продовольча проблема — проблема забезпечення продовольством населення планети, яке постійно зростає. Суть проблеми не в тому, що у світі не вистачає продовольства, а в тому, що райони його виробництва, як правило, не збігаються з районами його споживання. Тому продовольча проблема не стільки ресурсна, скільки соціально-економічна і навіть політична. Енергетична і сировинна проблеми — проблема обмеженості і можливого вичерпання паливних і мінерально-сировинних ресурсів: нафти, газу, залізної і мідної руд, нікелю, марганцю й ін. Вирішення цієї проблеми пов'язане із жорсткою економією сировини й енергії, використанням ресурсо- й енергозберігаючих технологій, пошуком нових невичерпних джерел енергії. Проблеми Світового океану пов'язані з розвитком морського господарства (видобутком мінеральних ресурсів, рибальством, морським транспортом, військово-морською діяльністю, рекреацією) і забрудненням вод окраїнних і внутрішніх морів. Проблема відсталості країн, що розвиваються, — проблема розриву в рівнях доходів, у виробництві промислової і сільськогосподарської продукції, а також продовольства на душу населення порівняно з розвиненими країнами, у масовій неграмотності і низькій тривалості життя. Проблема стійкого розвитку — проблема такого розвитку людства, який зміг би задовольнити потреби нинішнього покоління людей і в той же час не піддавав би ризику здатність наступних поколінь задовольнити свої потреби. Розв'язання проблеми полягає в тому, щоб економічний розвиток став стійким, тобто зупинив руйнування навколишнього середовища.

Цікаві статті з розділу

Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення
Мета роботи: розробка комплексу заходів по покращенню питної води Коростишівського району, проведення аналізу між використанням води Житомирської області та Коростишівського району. Пробл ...

Виснаження та деградація ґрунтових ресурсів
Земельний фактор, як і повітря, вода, біосфера, сонячна енергія, є найважливішою складовою навколишнього природного середовища. Земна твердінь (суходіл) виконує значну кількість необхідних і ...

Аналіз ефективності використання антрацит-фільтрату в очисних спорудженнях систем комунального господарства
При мінімальній забезпеченості водними ресурсами необхідної якості Україна займає провідне місце у світі по питомій кількості стічних вод, що утворяться, (більше 2 м3/чол. у добу). Недостатн ...