В. І. Вернадський та його вчення про біосферу та ноосферу: основні положення

Відповідно до його визначення середовище, що оточує сучасну людину, можна умовно розділити на природну—біосферу і штучну—ноосферу, тобто знову створену (або перетворену)людиною. Вернадський особливо виділяє перетворювальний вплив на Землю однієї з форм життя людини через її розумну діяльність і передбачає швидке зростання глибини і масштабів цього впливу. В результаті техногенної діяльності людини біосфера Землі докорінно перетворюється та стає ноосферою—“сферою розуму”, вона охопить все більшу частину Землі—від глибоких її надр до найвищих шарів атмосфери. Ноосфера—це такий стан біосфери, в якому мають виявитися розум і спрямована ним праця людини як нова, небувала на планеті, геологічна сила. Він визначив кілька загальних умов, які необхідні для створення ноосфери: 1. людство має стати єдиним в економічному та інформаційному відношеннях; 2. ноосфера-явище всепланетне, тому людство має прийти до цілковитої рівності рас, народів незалежно від кольору шкіри й інших відмінностей; 3. ноосфера не може бути створена до припинення війн між народами. Очевидно, що ноосфера в просторі значною мірою перекривається біосферою, але не тотожна їй. Темпи розвитку ноосфери незрівнянно вищі від темпів змін біосфери. “Життя на землі—явище космічне”.

1Глобальні проблеми — це проблеми всього людства, які створюють загрозу для його сучасного і майбутнього існування і потребують для свого розв'язання об'єднаних зусиль усіх держав і народів

Проблема миру і роззброєння полягає у запобіганні поширенню, скороченні і знищенні ядерної й інших видів зброї, недопущенні регіональних і локальних конфліктів. Екологічна проблема — це проблема взаємовідносин суспільства і природи. Умовно в ній можна виділити три групи проблем. Забруднення атмосфери. У зв'язку з неперервністю повітряного простору та швидким кругообігом речовин в атмосфері тут спостерігається велике розсіювання забрудників. Тому глобальні зміни в цій оболонці можливі вже у найближчі десятиріччя, якщо людство не вживе кардинальних заходів. Для атмосфери найбільш гострими є проблеми "парникового ефекту", "озонових дір", кислотних дощів, пилового забруднення. "Парниковий ефект", тобто різке потепління клімату на земній кулі, спричинений зростанням у повітрі вмісту вуглекислого газу (СО2), шо утворюється внаслідок згоряння органічного палива. За нормальних умов вміст СО2 в атмосфері незначний і складає всього 0, 03 %. Згідно з оцінками, подвоєння вмісту CO2 в повітрі може привести до підвищення середньої температури повітря на планеті на 2-4 °С. Це можна очікувати вже у 2030 р. Сприяє потеплінню клімату і безпосереднє теплове забруднення повітря, що зумовлене низьким коефіцієнтом корисної дії більшості машин і механізмів. Це вже яскраво помітно над великими агломераціями, мікроклімат яких значно тепліший, ніж на навколишніх територіях. Кардинально проблема "парникового ефекту" може бути вирішена лише при переході людства до альтернативних джерел енергії і водневої енергетики. 1. Деградація навколишнього середовища в результаті нераціонального природокористування і як наслідок — скорочення лісів і виснаження ґрунтів. 2. Забруднення літосфери, гідросфери й атмосфери твердими, рідкими й газоподібними відходами антропогенної діяльності. 3. Отруєння навколишнього середовища хімічними речовинами, які утворюються у процесі виробництва, — хімікатами, пестицидами й ін. Особливо слід виділити фреони — гази, які використовуються в холодильних установках та аерозолях і руйнують озоновий шар планети. Демографічна проблема — проблема збільшення чисельності населення Землі, що у 2020 р. повинно скласти приблизно 8 млрд. чол. Приріст населення відбувається, в основному, за рахунок країн, що розвиваються. Розв'язання демографічної проблеми лежить не стільки в області демографії, скільки у зміні несприятливих соціально-економічних умов у країнах, що розвиваються, подоланні їхньої відсталості. Продовольча проблема — проблема забезпечення продовольством населення планети, яке постійно зростає. Суть проблеми не в тому, що у світі не вистачає продовольства, а в тому, що райони його виробництва, як правило, не збігаються з районами його споживання. Тому продовольча проблема не стільки ресурсна, скільки соціально-економічна і навіть політична. Енергетична і сировинна проблеми — проблема обмеженості і можливого вичерпання паливних і мінерально-сировинних ресурсів: нафти, газу, залізної і мідної руд, нікелю, марганцю й ін. Вирішення цієї проблеми пов'язане із жорсткою економією сировини й енергії, використанням ресурсо- й енергозберігаючих технологій, пошуком нових невичерпних джерел енергії. Проблеми Світового океану пов'язані з розвитком морського господарства (видобутком мінеральних ресурсів, рибальством, морським транспортом, військово-морською діяльністю, рекреацією) і забрудненням вод окраїнних і внутрішніх морів. Проблема відсталості країн, що розвиваються, — проблема розриву в рівнях доходів, у виробництві промислової і сільськогосподарської продукції, а також продовольства на душу населення порівняно з розвиненими країнами, у масовій неграмотності і низькій тривалості життя. Проблема стійкого розвитку — проблема такого розвитку людства, який зміг би задовольнити потреби нинішнього покоління людей і в той же час не піддавав би ризику здатність наступних поколінь задовольнити свої потреби. Розв'язання проблеми полягає в тому, щоб економічний розвиток став стійким, тобто зупинив руйнування навколишнього середовища.

Цікаві статті з розділу

Екологічний рух світовий досвід та українські реалії
Актуальність теми дослідження проблем екологічної політики України на сучасному етапі зумовлена об’єктивними потребами національного розвитку, імперативами сучасної світової глобалізації та ...

Вирішення глобальних енергетичних проблем на прикладі країн Європи
Актуальність дослідження. Розвиток людського суспільства нерозривно пов’язаний з використанням природних ресурсів нашої планети, з споживанням різних видів енергії в все зростаючих масштаба ...

Екологічна проблема Дніпра
Вода є незамінною складовою існування і розвитку життя на Землі. Легка доступність води для більшості людей призвела до того, що на неї почали дивитися як на невичерпний дар природи. Однак ...