Огляд літературних джерел до дослідженості теми
Дослідження управлінських аспектів концепції стійкого розвитку здійснено у роботах Б. Є. Большакова, Р. А. Перельота, А. Д. Урсула, Д. М. Гвішіані та інших вітчизняних та зарубіжних авторів. Результатом досліджень стало визначення особливостей методології управління стійким розвитком, розробка математичного інструментарію управління, визначення соціального контексту управлінської діяльності в умовах глобалізації.
Однак відносно малодослідженим аспектом залишилася проблема адаптації концепції стійкого розвитку для практичних потреб державного управління.
Андрейцев В.І. в своїй роботі [2] аналізує правові основи екологічної безпеки. Гриник І.В. [5] приділяє значну увагу збалансованому розвитку агроекосистем на прикладі Чернігівської області.
Качинський А.Б. [7] звертає свою увагу на питання екологічної безпеки України, проводять детальний аналіз, оцінку та розглядають сутність державної політики в даному напрямку роботи.
Шевчук В.Я. та Саталкін Ю. М. [8] висвітлюють питання екологічного управління, його структуру, місце та значення в структурі сталого розвитку.
У посібнику [24] узагальнено матеріали щодо методів та моделей управління станом довкілля з метою досягнення умов сталого розвитку держави та її територій. Показано місце соціально-демографічної та екологічної складових у вирішенні глобальної проблеми забезпечення сталого розвитку та економічної безпеки держави на різних рівнях ієрархії господарювання та управління. Наведено відомості про підходи до кількісної оцінки впливу екологічних чинників на рівень економічної безпеки території, а також шляхи нейтралізації негативного впливу екологічно небезпечних виробництв на рівень економічної безпеки території.
Проблема "людини у природі" постійно осмислювалася класиками вітчизняної й зарубіжної науки. Не одне покоління українських школярів заучувало напам'ять загалом справедливе висловлювання Ф. Енгельса з приводу лісів Месопотамії та екологічних наслідків вирубування їх. Сучасне покоління українців має більшу можливість розширити свої уявлення щодо колізії людина — природа, вивчаючи праці Дж. А. Тойнбі, Л. Гумільова, К. Юнга, Тейяр де Шардена, Ф. Броделя, П. Тутківського, В. Антоновича, Ю. Липи та інших раніше недоступних для нашого читача авторів [12].
В праці [16] зміни природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості, тобто як закономірне, хоч і небажане, явище.
Причину ірраціонального результату, який розглядається в праці [19] НТП слід вбачати в методології, згідно з якою екологічні проблеми тривалий час намагалися розв'язувати в межах охорони природи й раціонального використання її ресурсів.
Розвиток людини відбувається за тими ж самими закономірностями, що й всієї живої речовини. При відповідному градієнті щільності жива речовина розтікається так, як вода розтікається за законами гравітації, а не за законами організованого соціуму. Окремі елементи цих прогнозів проявляються вже тепер.
Однією з умов стійкого розвитку [6] суспільства є збереження, культивування духовних зв'язків народу (нації) зі своєю землею. Лише суспільство, яке тісно пов'язане зі своєю природою й добре розуміє місцеві (локальні, регіональні) проблеми проживання на даній йому Богом та історією землі, здатне створити стійку модель у відповідному секторі біосфери. Проблема єдності народу та його землі є центральною в концепції стійкого розвитку. Принагідно зауважимо, що зазначена єдність має також психотерапевтичний ефект: у суспільствах, де її ще не втрачено, людина відчуває усі радощі життя в тому унікальному вигляді, в якому вони представлені у природному стані безвідносно до того, чи йдеться про м'які ландшафти України або крижані поля Арктики.
Отже, нинішня модель індустріально-споживацького суспільства в системі економіка — природа ще зорієнтована на техногенний розвиток (економічне зростання за будь-яку ціну). Така спрямованість зумовлює принципову неможливість захистити в належний спосіб довкілля й зберегти природні ресурси від запланованого руйнівного технічного тиску. Ось чому природоохоронні заходи здебільшого виявляються недостатньо ефективними, а природоохоронне законодавство засвідчує свою недієвість.
Цікаві статті з розділу
Вплив діяльності людини на довкілля
В умовах науково-технічного прогресу значно
ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість
впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала ...
Органічна речовина ґрунтів екосистем басейну Верхнього Дністра
Актуальність
теми. Знеліснення є однією із найбільших екологічних проблем, що постали перед
людством в кінці ХХ - на початку ХХІ століття. Вона носить комплексний характер
і пов’язана із по ...
Біоіндикація стану навколишнього природного середовища в зонах розташування тваринницьких господарств
На сьогодні основною характеристикою інтенсивного тваринництва є
утримання великої кількості тварин на невеликій території. Щоб одержати при
мінімальних витратах максимальну кількість продук ...