Розробка системи управління відходами

Найважливішою проблемою управління поводження з відходами є проблема визначення реально досяжних поточних і перспективних цілей управління.

У основі управління поводження з відходами повинна бути покладена концепція узгодженого управління розвитком системи виробництва продукції і системи обробки, утилізації і відходів. Об'єкт господарської діяльності (цех, підприємство) розглядається як єдина система з сукупністю входів - сировина і двома сукупностями виходів - готова продукція і відходи. На основі ідентифікації потоків сировини, готової продукції і відходів створюється балансова модель, що дозволяє вести розрахунки потоків відходів. Встановлюється система поточних і перспективних цілей управління, зокрема у вигляді обмежень на скидання, викид, відведення; балансова модель разом з системою цільових показників на викид, скидання і відведення відходів (твердих, рідких, газоподібних) служить основою для розрахунку оптимального управління поводження з відходами.

Для складання балансу підприємства слід розглядати сукупність трьох блоків, що становлять: власне виробництво; забезпечення виробництва (тобто експлуатація і життєдіяльність підприємства); розвиток виробництва.

Глобальний потік сировини, продукції і відходів, процес надання послуг розбивається на наступні специфічні, послідовно зв'язані типи технологічних комплексів:

комплекс здобичі і переробки сировини (вугілля, руда, нафта, газ, ліс, сільськогосподарська продукція і так далі);

- комплекс виробництва конструкційних матеріалів, енергії і продуктів (зокрема агропромисловий комплекс);

- комплекс виробництва деталей, машин, систем, створення будівельних конструкцій;

комплекс комунальних, медичних, культурних і інших послуг населенню і державі;

комплекс транспортних послуг як частина попередніх комплексів або як самостійний комплекс.

При розгляді проблеми відходів слід виходити з трьох її основних аспектів: мінімізації утворення відходів і їх небезпечних властивостей, залучення відходів в господарський оборот і безпечного видалення. Вказані аспекти взаємозв'язані, оскільки повинні розвиватися з урахуванням пріоритетності і збалансованості, проте кожен з них є предметом самостійного вивчення і регулювання. В зв'язку з цим управління промисловими відходами повинне бути систематизованим, інтегрованим з елементами управління економічною діяльністю і екологічною безпекою і здійснюватися на основі відповідної організаційної структури.

При створенні системи управління промисловими відходами (СУПВ) слід виходити з наступних основних принципів, на основі яких згодом здійснюватиметься її функціонування:

екологічна політика в області утворення відходів і поводження з ними розробляється і реалізується виходячи з екологічних цілей і завдань підприємства;

нормативно-правове регулювання проблеми відходів забезпечує розвиток всіх її основних аспектів, сприяє формуванню ринкових відносин у сфері поводження з відходами;

базовим елементом СУПВ є конкретне підприємство, на якому управління утворенням відходів і поводженням з ними інтегрується в загальну систему управління виробничою діяльністю;

оцінка утворення відходів і поводження з ними є невід'ємним елементом моніторингу життєвого циклу матеріально-сировинних ресурсів і кінцевої продукції, при використанні і у виробництві яких утворюються відходи;

процеси освіти, збору, зберігання, транспортування, утилізації і видалення відходів регламентуються, піддаються документованому обліку і поточному контролю

незатребувані відходи, що мають ресурсну цінність, утилізувалися шляхом включення їх в замкнуті ресурсні цикли і централізованої переробки у складі спеціалізованих технологічних комплексів, що створюються на регіональному рівні.

В умовах реструктуризації економіки, зміни форм власності і підвищення ролі місцевого самоврядування СУПВ повинна отримати свій розвиток в рамках промислової розвиненої адміністративно-територіальної одиниці, оскільки вирішення завдань, що стосуються основних аспектів проблеми промислових відходів, вимагає обліку регіональної економічної, соціальної і екологічної ситуації.

Після введення в дію Закону України "О відходах" організація управління відходами на підприємствах не зазнала змін і збереглася на рівні 80-х років. Пріоритетна роль у вказаному управлінні належить структурному підрозділу або посадовій особі по охороні навколишнього природного середовища, діяльність яких у ряді випадків поєднується з іншими функціями. Роль структурних підрозділів виробників відходів, допоміжних служб і органів управління, покликаних забезпечувати вирішення конкретних завдань, що стосуються основних аспектів проблеми відходів, украй ограниченна. В результаті на підприємствах відсутні повні і достовірні дані про номенклатуру відходів, їх генезис, склад, властивості і життєвий цикл, а самі процеси утворення відходів і поводження з ними не оцінюються і не регулюються.

Цікаві статті з розділу

Основні способи утилізації та рекуперації відходів хімічної промисловості
Хімічні процеси і реактори, об'єднані в хіміко-технологічні системи, складають основу виробництва в багатьох галузях промисловості: нафтохімічній, металургії чорних і кольорових металів, цел ...

Оцінка міграції цезію і стронцію на радіоактивно забруднених агроландшафтах приватних господарств та присадибних ділянок південної частини Київської області
Актуальність теми. Масштаб Чорнобильської катастрофи, найтяжчої за всю історію людства техногенної катастрофи, добре відомий як вченим, так і політикам всього світу. В навколишнє середовище ...

Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту
Постановка проблеми. Основою розвитку світової спільноти в XXI столітті за рішенням Конференції ООН з охорони навколишнього середовища в Ріо-де-Жанейро (1992) прийнята концепція сталого розв ...