Розробка системи управління відходами

Найважливішою проблемою управління поводження з відходами є проблема визначення реально досяжних поточних і перспективних цілей управління.

У основі управління поводження з відходами повинна бути покладена концепція узгодженого управління розвитком системи виробництва продукції і системи обробки, утилізації і відходів. Об'єкт господарської діяльності (цех, підприємство) розглядається як єдина система з сукупністю входів - сировина і двома сукупностями виходів - готова продукція і відходи. На основі ідентифікації потоків сировини, готової продукції і відходів створюється балансова модель, що дозволяє вести розрахунки потоків відходів. Встановлюється система поточних і перспективних цілей управління, зокрема у вигляді обмежень на скидання, викид, відведення; балансова модель разом з системою цільових показників на викид, скидання і відведення відходів (твердих, рідких, газоподібних) служить основою для розрахунку оптимального управління поводження з відходами.

Для складання балансу підприємства слід розглядати сукупність трьох блоків, що становлять: власне виробництво; забезпечення виробництва (тобто експлуатація і життєдіяльність підприємства); розвиток виробництва.

Глобальний потік сировини, продукції і відходів, процес надання послуг розбивається на наступні специфічні, послідовно зв'язані типи технологічних комплексів:

комплекс здобичі і переробки сировини (вугілля, руда, нафта, газ, ліс, сільськогосподарська продукція і так далі);

- комплекс виробництва конструкційних матеріалів, енергії і продуктів (зокрема агропромисловий комплекс);

- комплекс виробництва деталей, машин, систем, створення будівельних конструкцій;

комплекс комунальних, медичних, культурних і інших послуг населенню і державі;

комплекс транспортних послуг як частина попередніх комплексів або як самостійний комплекс.

При розгляді проблеми відходів слід виходити з трьох її основних аспектів: мінімізації утворення відходів і їх небезпечних властивостей, залучення відходів в господарський оборот і безпечного видалення. Вказані аспекти взаємозв'язані, оскільки повинні розвиватися з урахуванням пріоритетності і збалансованості, проте кожен з них є предметом самостійного вивчення і регулювання. В зв'язку з цим управління промисловими відходами повинне бути систематизованим, інтегрованим з елементами управління економічною діяльністю і екологічною безпекою і здійснюватися на основі відповідної організаційної структури.

При створенні системи управління промисловими відходами (СУПВ) слід виходити з наступних основних принципів, на основі яких згодом здійснюватиметься її функціонування:

екологічна політика в області утворення відходів і поводження з ними розробляється і реалізується виходячи з екологічних цілей і завдань підприємства;

нормативно-правове регулювання проблеми відходів забезпечує розвиток всіх її основних аспектів, сприяє формуванню ринкових відносин у сфері поводження з відходами;

базовим елементом СУПВ є конкретне підприємство, на якому управління утворенням відходів і поводженням з ними інтегрується в загальну систему управління виробничою діяльністю;

оцінка утворення відходів і поводження з ними є невід'ємним елементом моніторингу життєвого циклу матеріально-сировинних ресурсів і кінцевої продукції, при використанні і у виробництві яких утворюються відходи;

процеси освіти, збору, зберігання, транспортування, утилізації і видалення відходів регламентуються, піддаються документованому обліку і поточному контролю

незатребувані відходи, що мають ресурсну цінність, утилізувалися шляхом включення їх в замкнуті ресурсні цикли і централізованої переробки у складі спеціалізованих технологічних комплексів, що створюються на регіональному рівні.

В умовах реструктуризації економіки, зміни форм власності і підвищення ролі місцевого самоврядування СУПВ повинна отримати свій розвиток в рамках промислової розвиненої адміністративно-територіальної одиниці, оскільки вирішення завдань, що стосуються основних аспектів проблеми промислових відходів, вимагає обліку регіональної економічної, соціальної і екологічної ситуації.

Після введення в дію Закону України "О відходах" організація управління відходами на підприємствах не зазнала змін і збереглася на рівні 80-х років. Пріоритетна роль у вказаному управлінні належить структурному підрозділу або посадовій особі по охороні навколишнього природного середовища, діяльність яких у ряді випадків поєднується з іншими функціями. Роль структурних підрозділів виробників відходів, допоміжних служб і органів управління, покликаних забезпечувати вирішення конкретних завдань, що стосуються основних аспектів проблеми відходів, украй ограниченна. В результаті на підприємствах відсутні повні і достовірні дані про номенклатуру відходів, їх генезис, склад, властивості і життєвий цикл, а самі процеси утворення відходів і поводження з ними не оцінюються і не регулюються.

Цікаві статті з розділу

Забруднення навколишнього природного середовища
Земля – це планета на якій ми живемо. З космосу вона виглядає, як прекрасна, біла з блакитним куля. Більша частина Землі покрити голубою водою океанів та морів. Суша Землі – коричневого кол ...

Екологічна характеристика населеного пункту Мізоч
Проблема захисту навколишнього середовища одна з найважливіших задач сучасності. Викиди промислових підприємств, енергетичних систем і транспорту в атмосферу, водойми і надра на сучасному ст ...

Ландшафтна екологія
Ландшафтна екологія – наука про комплексні взаємовідносини в екосистемах з географічної та екологічної точки зору. Для позначення просторової взаємодії природних явищ в рамках визначеного е ...