Використання відходів як вторинної сировини

Останні роки спостерігалось зростання частки використаних та знешкоджених відходів у загальному обсязі утворених (2007 р. - 70,7 %, 2008 р. - 78,5 %), але у 2009 р. цей показник по області, нажаль, значно зменшився та склав 34,7 %. Найбільшим він був у містах: Рубіжне (97,0 %), Алчевськ (95,0 %) та Міловському районі (99,8 %), найменшим - у м. Лисичанськ (0,2 %) і Попаснянському районі (0,9 %).

У 2009 р. обсяг використання вторинних ресурсів порівняно з 2008 р. зменшився на 192,8 тис. т (5,6 %). Спад обсягів використання відбувся за рахунок шлаків сталеплавильного виробництва - у 1,4 рази, сироватки молочної-товарної - у 1,3 рази та відходів вуглевидобутку і вуглезбагачення - у 1,2 рази. Використання шлаків доменного виробництва навпаки зросло на 34,0 % та склало 1,4 млн. т

Також зросло використання відходів паперу та картону, деревини, фосфогіпсу, шин зношених, лушпиння соняшникового, стрижнів початків кукурудзи, гумових відходів, сировини полімерної, відходів будівельного виробництва - бетону і залізобетону.

Відходи шкіряні, вапняково-магнієві, тверді побутові, суспензії дистелерні, склобій покупний, вичавки яблучні (сирі) не використовувались зовсім впродовж всього року.

Металургійними підприємствами області було залучено 1,4 млн. т (44,0 % від загального обсягу використаних ресурсів по області) шлаків доменного виробництва, що на 360,1 тис. т (34,0 %) більше, ніж у 2008 р.

Одними з основних елементів раціонального використання природних ресурсів є забезпечення найбільш повного їх використання та зменшення утворення відходів за рахунок впровадження мало- і безвідходних технологій. Зменшився рівень використання вторинної сировини і відходів виробництва в загальному обсязі ресурсів і становив 1,0 % та в обсязі знов утвореної сировини також відбулося зниження з 21,9 % до 20,9 %.

На виробництво продукції виробничо-технічного призначення було залучено 86,1 % всієї витраченої вторинної сировини та відходів виробництва. Практично повністю використовувались на виробництво продукції виробничо-технічного призначення такі види відходів як фосфогіпс, шлаки доменного, феросплавного та ливарного виробництв, відходи графітовмісні, залізовмісні, вуглевидобутку і вуглезбагачення для виробництва будівельних матеріалів.

На виробництво товарів широкого вжитку використано 60,1 % канатів сталевих відпрацьованих, 19,2 % сировини полімерної, 1,2 % сумішей формових відпрацьованих, 6,7 % матеріалів текстильних вторинних, 2,6 % золи і золошлакових відходів. На паливні потреби витрачено 99,9 % лушпиння соняшникового, 50,1 % тирси, 58,9 % відходів деревини, 23,1 % зернових відходів. У 2009 р. на підприємствах області утворилося брухту та відходів чорних металів 1082,5 тис. т, кольорових - 1,3 тис. т, (у попередньому році 1175,5 та 2,3 тис. т відповідно).

У структурі використання металобрухту найбільша частка припадала на сталевий брухт та брухт і відходи алюмінію, обсяги яких становили відповідно 86,4 % у брухті чорних та 84,5 % - у брухті кольорових металів.

Рівень використання чорних металовідходів у загальному обсязі ресурсів склав 55,3 %. На власне металургійне виробництво витрачено 98,7 %, на інші виробничо-технічні цілі - 1,0 % брухту чорних металів, кольорових металів - 57,9 % і 0,3 %, відповідно. Решту металобрухту використано на ремонтно-експлуатаційні потреби.

Як і раніше, не всі відходи залучаються у переробку. Так, за 2008 р. видалено та знешкоджено 5,0 млн. т відходів, що становить 1,5 % від загального обсягу ресурсів (у 2006 р. - 5,6 млн. т та 1,9 % відповідно). Станом на 01.01.09 р. у залишках налічувалось 284,6 млн. т вторинних ресурсів (на 1.01.08 р. - 279,0 млн. т), з яких на відходи вуглевидобутку і вуглезбагачення припадало 85,2 %, на шлаки доменного та сталеплавильного виробництв - 4,4 % та 1,6 % відповідно, на відходи тверді побутові - 4,0 %, золу і золошлакові - 2,8 %, суспензії дистилерні - 1,8 %, на інші відходи - 0,2 %. Залишки брухту та відходів чорних металів станом на 01 січня 2009 р. склали 112,3 тис. т, кольорових - 2,0 тис. т (утворені до 1 січня 2008 р. становило 78,2 % та 107,2 % відповідно).

Цікаві статті з розділу

Оцінка стану екологічної системи басейну річки Інгул
Нині екологія стала теоретичною основою та науковою базою для розробки питань охорони природи й раціонального використання її ресурсів, визначення стратегії й тактики гармонізації взаємин людського су ...

Наукові нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ)
В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почал ...

Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості. Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах охорони пр ...