Характеристика географічного і біологічного середовища регіону
Житомирська область розташована у центральній частині Східноєвропейської рівнини на півночі Правобережної України. Площа області становить 29,9 тис.км , що складає 4,9% території України. ЗАТ "Житомирський м'ясокомбінат" розташований в м. Житомирі в Східному промисловому районі. Населення області на 01.01.2005р. становило 1445,5 тис. чол. Центр - м. Житомир. В області - 23 райони, 9 міст, у тому числі 4 обласного підпорядкування, 45 селищ міського типу і 1631 сільські населені пункти.
Область має вигідне фізико-географічне та економіко-географічне положення, що сприяє її компактному заселенню, високому рівню господарського освоєння території.
Територія Житомирської області в геоструктурному відношенні знаходиться майже повністю в межах північно-західної частини Українського кристалічного щита, який є складовою частиною Руської платформи.
В геологічній будові беруть участь метаморфічні, місцями магматичні відламкові породи докембрійського фундаменту, перекриті корою вивітрювання і осадовим чохлом. Корінні породи чохла, що виповнюють зниження фундаменту, залягають на сході та півдні області. Решта території вкрита антропогеновими відкладами. За площею переважають водно-льодовикові відклади, на окремих ділянках перекриті льодовиковими. Річкові долини виповнені алювієм терас.
На території області є відклади всіх періодів геологічної історії Землі, починаючи з докембрійських і закінчуючи четвертинними. « Але роль їх в геологічній будові неоднакова,
Житомирська область має вигляд хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ і північний схід ( від 280 - 220 м до 150 м і менше ). Більша частина області лежить у межах Придніпровської та Волино - Подільської височин. Північну і північно - східну частину займає Поліська низовина.
В надрах Житомирської області залягають різноманітні корисні копалини. З погляду'видової різноманітності мінеральну базу області варто характеризувати переважно як паливно-будівельну. З неї виокремлюються три групи корисних копалин: паливно-енергетична (буре вугілля, торф); будівельна (граніти, кварцити, тугоплавкі глини, пегматити, каолін, доломіт); метало рудна (ільменіт).
Поклади мінеральної сировини в цілому незначні (винятком є будівельне каміння і кварцити). Ступінь різноманітності сировинних ресурсів характеризується високим рівнем. Більш розвідані паливно-енергетичні ресурси, будівельні і металеві корисні копалини. На їх базі розвиваються буровугільна і торфовидобувна промисловості, скляна і фарфоро-фаянсова, цегельна, видобування і виробництво ільменіту тощо.
Житомирська область розташована у помірному поясі північної півкулі між 49° і 51° північної широти. Цим обумовлюється висота Сонця над горизонтом. У дні рівнодення, коли сонце буває в зеніті над екватором, воно опівдні піднімається в Житомирі над горизонтом на 35°. Максимальна висота Сонця опівдні в день літнього сонцестояння досягає 58° мінімальна висота Сонця опівдні в день зимового сонцестояння не досягає і 12°.
Клімат Житомирської області помірно-континентальний, з теплим вологим літом і м'якою хмарною зимою. Він залежить від основних кліматоутворючих факторів: сонячної радіації, атмосферної циркуляції, форм рельєфу, а також лісистості і заболоченості, які впливають на формування місцевих мікрокліматичних відмін. Середня багаторічна температура найхолоднішого місяця (січня) становить мінус 6°, найтеплішого (липня) +17 - +19 °. Середня річна температура в області становить +6 - +7°. Найбільші морози бувають у січні та лютому і досягають мінус 30°. Тривалість без морознрго періоду 150 -170 днів. Сума додатніх температур повітря (понад 10) коливається від 2400° на півночі, до 2600° на півдні. Тривалість періоду з середньодобовими температурами вище 0° становить 240 - 260 днів. Вегетаційний період (дні з середньою температурою повітря вище 5°) продовжується від другої декади квітня до третьої декади жовтня. Середні дати весняних заморозків на ґрунті -5-10 травня, найпізніші - у першій половині червня. Осінні приморозки починаються наприкінці вересня -на початку жовтня. Від весняних приморозків найбільше страждають ранні овочі, фруктові дерева.
Цікаві статті з розділу
Тваринний світ та його охорона
	
Тема реферату з дисципліни "Екологія і охорона навколишнього
середовища" - "Тваринний світ та його охорона".
Тваринний світ є важливою частиною
біосфери нашої планети. ...
	
Викиди АЕС - основне забруднення середовища
	
Актуальність.
Забруднення навколишнього середовища - небажана зміна
її властивостей в результаті антропогенного надходження різних речовин і
з'єднань. Воно призводить або може призвести в м ...
	
Наукові нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ)
	
В умовах науково-технічного
прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина
отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи,
почал ...
	
 Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки. Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок. Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.