Санітарний стан деревостанів Черкаського бору

Ступінь трансформації лісів внаслідок негативного антропогенного впливу, зазвичай, оцінюють за змінами продуктивності та/або санітарного стану деревостану, оскільки ці показники є інтегральними і взаємозалежними. Динаміка у часі та просторі індексу стану деревостану та санітарних рубок відбиває погіршення або покращення стану лісової екосистеми. Як було показано попередніми дослідниками [26], за період 1988-1990 рр., загальна площа ушкоджених насаджень Черкаського бору зросла у 2,5 рази, причому частка сильно ослаблених деревостанів збільшилася з 14 до 30%. Загальна площа ослаблених насаджень 1990 р. перевищувала 19,7 тис. га. За станом на 1.09.1990 р. зона сильно ослаблених деревостанів простягалася по ЧБ із північного заходу до південного заходу відносно промагломерації на відстань 13-16 км і становила 5,8 тис. га (16% території Черкаського ДП-ЛГ). Значно далі поширилася зона ослаблених деревостанів: до 20 км від промагломерації по ЧБ. Ця зона 1990 р. становила 13,9 тис. га, у т.ч. по ЧБ - 8,8 тис. га (25% площі Черкаського ДП-ЛГ).

Якщо 1988 р. у межах до 13 км насадження були слабко ушкодженими, то вже до 1991 р. уся північна частина масиву (урочище «Сосновка», включене до складу проектованого НПП «Черкаський бір» [2]) була охоплена зоною сильного ослаблення із середнім ступенем ушкодження середньовікових деревостанів (Іс>2,50). 85% ушкоджених деревостанів - це насадження віком понад 60 років. Аеротехногенне ураження лісів Сосновки підсилюється впливом водосховища і рекреаційним навантаженням [26].

Санітарний стан соснових насаджень у масиві ЧБ продовжує погіршуватися навіть після зниження у 2,5 рази викидів фітотоксикантів за 1988-2007 рр. (рис. 3.5, 3.7). Це свідчить про значне зниження біологічної стійкості цих екосистем до негативних чинників середовища. Особливо швидко деградують насадження в районі узлісь ЧБ, звернених до міста, промагломерації і водосховища. Тут зустрічаються вогнища кореневої губки сосни звичайної, соснові деревостани значно більше деградовані. Внаслідок тривалого техногенного та рекреаційного впливу тут, в урочищі «Сосновка», що межує з міською територією, у приузлісній смузі (0,5-2 км), сформувалися низькоповнотні (0,4-0,6) сосняки лісопаркового типу з розвинутим підліском, в яких відновлюється дуб літній. Стежкова мережа у смузі 0-100 м від узлісся (ПП5Рк) удвічі більше розвинута, ніж у смузі 101-200 м (ПП5), що спричинило відпад дерев ІІІ-ІV класів Крафта та певне оздоровлення насадження (Іс=2,6; табл. 3.3). Він зростає також у найстаріших (ПП7) та найбільш перегущених (ПП8) деревостанах. У середині лісового масиву збільшується повнота деревостанів та клас бонітету.

Таблиця 3.3 Структура пошкоджених деревостанів Черкаського бору в межах екологічного профілю за ступенем ураження дерев

Цікаві статті з розділу

Роль лісу в екологічній стабілізації ландшафтів
Біорізноманітність України є її національним багатством. Особливості географічного положення України рельєф, клімат та історичний розвиток зумовили формування на її території багатої рослин ...

Проектування безвідходного виробництва з використанням біоконверсійних технологій утилізації відходів тваринництва
Біотехнологія – напрямок сучасної науки і техніки, головним завданням якого є використання біологічних процесів, систем і організмів в різних галузях людської діяльності (сільське господарс ...

Охорона вод басейну р. Інгулець від впливу ГЗК
Загально відомий факт, що основою народногосподарського комплексу Кривбасу є залізорудна промисловість, яка базується на одному з найбільших у світі родовищ залізної руди. В промисловий комп ...