Санітарний стан деревостанів Черкаського бору

Ступінь трансформації лісів внаслідок негативного антропогенного впливу, зазвичай, оцінюють за змінами продуктивності та/або санітарного стану деревостану, оскільки ці показники є інтегральними і взаємозалежними. Динаміка у часі та просторі індексу стану деревостану та санітарних рубок відбиває погіршення або покращення стану лісової екосистеми. Як було показано попередніми дослідниками [26], за період 1988-1990 рр., загальна площа ушкоджених насаджень Черкаського бору зросла у 2,5 рази, причому частка сильно ослаблених деревостанів збільшилася з 14 до 30%. Загальна площа ослаблених насаджень 1990 р. перевищувала 19,7 тис. га. За станом на 1.09.1990 р. зона сильно ослаблених деревостанів простягалася по ЧБ із північного заходу до південного заходу відносно промагломерації на відстань 13-16 км і становила 5,8 тис. га (16% території Черкаського ДП-ЛГ). Значно далі поширилася зона ослаблених деревостанів: до 20 км від промагломерації по ЧБ. Ця зона 1990 р. становила 13,9 тис. га, у т.ч. по ЧБ - 8,8 тис. га (25% площі Черкаського ДП-ЛГ).

Якщо 1988 р. у межах до 13 км насадження були слабко ушкодженими, то вже до 1991 р. уся північна частина масиву (урочище «Сосновка», включене до складу проектованого НПП «Черкаський бір» [2]) була охоплена зоною сильного ослаблення із середнім ступенем ушкодження середньовікових деревостанів (Іс>2,50). 85% ушкоджених деревостанів - це насадження віком понад 60 років. Аеротехногенне ураження лісів Сосновки підсилюється впливом водосховища і рекреаційним навантаженням [26].

Санітарний стан соснових насаджень у масиві ЧБ продовжує погіршуватися навіть після зниження у 2,5 рази викидів фітотоксикантів за 1988-2007 рр. (рис. 3.5, 3.7). Це свідчить про значне зниження біологічної стійкості цих екосистем до негативних чинників середовища. Особливо швидко деградують насадження в районі узлісь ЧБ, звернених до міста, промагломерації і водосховища. Тут зустрічаються вогнища кореневої губки сосни звичайної, соснові деревостани значно більше деградовані. Внаслідок тривалого техногенного та рекреаційного впливу тут, в урочищі «Сосновка», що межує з міською територією, у приузлісній смузі (0,5-2 км), сформувалися низькоповнотні (0,4-0,6) сосняки лісопаркового типу з розвинутим підліском, в яких відновлюється дуб літній. Стежкова мережа у смузі 0-100 м від узлісся (ПП5Рк) удвічі більше розвинута, ніж у смузі 101-200 м (ПП5), що спричинило відпад дерев ІІІ-ІV класів Крафта та певне оздоровлення насадження (Іс=2,6; табл. 3.3). Він зростає також у найстаріших (ПП7) та найбільш перегущених (ПП8) деревостанах. У середині лісового масиву збільшується повнота деревостанів та клас бонітету.

Таблиця 3.3 Структура пошкоджених деревостанів Черкаського бору в межах екологічного профілю за ступенем ураження дерев

Цікаві статті з розділу

Фізико-географічна характеристика басейну
Сумська область розташована у північно - східній частині України. На півночі та сході межує з Брянською, Курською, та Бєлградською областями Росії, на південному сході - з Харківською, на півдні - ...

Стан захисту лісів Чернігівської області
Лісова промисловість – одна з найстаріших галузей, яка, займаючись заготівлею, механічною обробкою та хімічною переробкою деревини, виробляє конструкційні матеріали: круглий ліс, вироби з де ...

Поняття про біосферу та атмосферу
Найхарактернішою істотною рисою планети Земля є існування на ній життя. Усю сукупність живих організмів та ту частину речовини планети, що перебуває в постійному обміні речовиною і енергією ...