Охорона праці

4. Нормування робочого часу та відпочинку працівників

Важливим питанням охорони праці є нормування робочого часу та відпочинку працівників. Кодексом Законів України про працю визначено, що тривалість робочого часу у працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень, а на роботах із важкими та шкідливими умовами праці не більше 36 год. Для осіб віком від 16 до 18 років - 36 год. на тиждень. Робочий тиждень має бути п’ятиденним з двома вихідними днями. Проте дозволяється на безперервно діючих виробництвах запровадити шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні надається перед або після загального (субота або понеділок). На безперервно діючих виробництвах вихідні дні надаються працівникам згідно з графіком роботи, що складається керівниками робіт. Тривалість робочого часу за п’ятиденного робочого тижня не повинна перевищувати 8 год., при шестиденному - 7 год., а останній шостий день скорочується на дві години. Для відпочинку та прийняття їжі працівникам надається перерва після перших чотирьох годин від початку роботи тривалістю до двох годин, яку працівник може використовувати за власним розсудом. Тривалість перерви у робочий час не враховується. Робочий день дозволяється ділити на частини. Також для відпочинку встановлені святкові вихідні дні. Робота у ці дні забороняється, а на безперервно діючих виробництвах робота у такі дні оплачується у подвійному розмірі. Робота у вихідні дні та понад встановлену тривалість робочого дня забороняється, але за виробничої необхідності за згодою працівника та профспілкової організації дозволяється використовувати понаднормові роботи, які оплачуються в підвищеному розмірі чи додаються дні до відпустки. Нормування робочого часу на підприємстві встановлюється при укладанні колективного договору та визначається у правилах внутрішнього трудового розпорядку для кожного виробничого підрозділу. Початок та закінчення робочого дня визначається головними спеціалістами, технологами, керівниками галузей виробництва, які здійснюють планування технологічного процесу виробництва і від яких залежить раціональне планування робочого часу та відпочинку працівників. Підприємство може скорочувати тривалість робочого часу.

5. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту

Для виконання роботи працівники безкоштовно, відповідно встановлених норм, повинні забезпечуватися спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), мийними засобами. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту покладається на керівника робіт, який зобов’язаний організувати умови для зберігання, ремонту і прання засобів захисту. Засоби індивідуального захисту включають спеціальний одяг (халати, костюми, фартухи, куртки, комбінезони, жилети, спеціальне взуття (чоботи, черевики) та інші засоби індивідуального захисту (рукавиці, респіратори, протигази, захисні окуляри, шоломи, каски, щитки, протишумні навушники, вкладиші тощо). Норми забезпечення працівників засобами індивідуального захисту встановлюються галузевими “Типовими нормами безкоштовної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та засобів індивідуального захисту”, на основі яких на підприємстві встановлюються перелік професій, види та норми видачі (ЗІЗ).

Типовими нормами передбачено наприклад для основних професій сільськогосподарського виробництва наступні ЗІЗ: тракторист-машиніст - костюм бавовняний з пилонепроникної тканини, навушники, рукавиці комбіновані, окуляри захисні; оператор машинного доїння (дояр) - халат бавовняний, чоботи гумові; тваринник - халат бавовняний, чоботи гумові, жилет утеплений із лавсановіскозної тканини, головний убір; лікар ветеринарний - халат бавовняний, безрукавка утеплена, фартух прогумований, чоботи гумові або калоші гумові, рукавички гумові; оператор тваринницьких комплексів та механізованих ферм - халат бавовняний, чоботи гумові; лаборант - халат бавовняний тощо.

. Медичні огляди працівників

Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій встановлюється “Положенням про медичний огляд працівників певних категорій”, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я від 21 червня 1994 р., за N 136/345 (Із змінами, внесеними згідно з Наказом МОЗ N 139 від 07.06.99).

Періодичні медичні огляди забезпечують динамічний нагляд за станом здоров'я працівників, виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливості на організм, а також захворювань, які не дають змоги продовжувати роботу за обраною професією, запобігання нещасним випадкам, поширенню інфекційних і паразитарних захворювань.

Цікаві статті з розділу

Актуальні проблеми поводження з твердими побутовими відходами на території Львівської області
Сучасна історія місцевого самоврядування в Україні характеризується тим, що перейшла від бюрократичної радянської “піраміди" влади до сучасних принципів територіальної організації влади ...

Екологiчна ситуацiя Чернігівської області
Чернігівська область розташована на півночі України в Поліській і Лісостеповій зонах Придніпровської низовини, в басейні річки Десни. На заході і північному заході межує з Гомельською облас ...

Психологічні аспекти екології
Сучасна наукова психологія є досить розмаїтою системою дисциплін і галузей. Однією з них є екологічна психологія. Розвиток суспільства і його взаємодія з навколишнім середовищем показує що ...