Еколого-біологічна основа профілактики полинозів та заходи боротьби з ними в урбоекосистемі Корсунь-Шевченківський

На сильно забур’янених посівах просапних культур, зокрема кукурудзи (197-210 шт./м2 бур’янів з яких 57-61 шт./м2 Ambrosia artemisifolia), добрі результати давало застосування міжрядних культивацій у фазі 4-5 та 7-8 листків у кукурудзи чи внесення гербіцидів діален супер (1,5 л/га), секатор (200 г/га) та базис (25 г/га) у фазі 3-4 листків. Загибель бур’янів, у тому числі й Ambrosia artemisifolia, сягала 96%, що давало змогу одержати надбавки врожаю зерна кукурудзи 8,4-10,5 ц/га за врожайності на контролі 31,7 ц/га. Зазначимо, що насіннєва продуктивність амброзії зменшувалася в 3,1-4,0 рази.

На необроблюваних землях (залізничні насипи та колії, узбіччя доріг, смітники, кар’єри, промислові майданчики тощо) повне знищення більшості бур’янів, у тому числі й алергенів, досягалося шляхом застосування гербіцидів суцільної дії, зокрема раундапу чи його аналогів нормою 3-4 л/га.

На ділянках уздовж вулиць, лісосмуг, каналів, узбіччя полів тощо високої ефективності боротьби з бур’янами-алергенами досягали шляхом багаторазових скошувань їх. Чотириразове, з інтервалом 20 діб, скошування Ambrosia artemisifolia дозволяло повною мірою контролювати забур’яненість, попереджати цвітіння й утворення насіння та його поширення в інші культурценози.

Atriplex tatarica вже після другого-третього, а Iva xanthiifolia - після першого-другого скошувань не утворювали насіння або його кількість на одній рослині була мінімальною й не перевищувала в середньому за 4 роки відповідно 37 шт., 14 та 112 шт., тоді як без скошувань 16,1; 36,9 та 87,2 тис. шт.

На землях з високими санітарними вимогами (пасовища, луки, селітебні території тощо) оптимальним є створення штучних фітоценозів зі злакових або злаково-бобових сумішок багаторічних трав (видів родів Festuca, Poa, Bromopsis, Trifolium, Lotus, Medicago тощо), які вже за один-два роки повністю витісняють з фітоценозів амброзію, чорнощир, лутигу та інші бур’яни.

Отже,

у культурфітоценозах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський та поза ними трапляється 49 видів бур’янів-алергенів, з яких найбільшого поширення набули Ambrosia artemisifolia, Iva xanthiifolia та Atriplex tatarica. Забур’яненість посівів сільськогосподарських культур бур’янами-алергенами зменшується від краю до середини полів. Підвищення оптичної щільності посівів за збільшення густоти стояння культурних рослин забезпечує зменшення висоти й маси бур’янів та насіннєвої продуктивності. На сильно забур’янених посівах просапних культур застосування двох міжрядних культивацій та внесення страхових гербіцидів діален, базис, секатор забезпечує загибель до 96% бур’янів та надбавку врожаю зерна до 10,5 ц/га за зменшення насіннєвої продуктивності бур’янів у 3,0-4,0 рази.

На необроблюваних землях максимальна ефективність у боротьбі з бур’янами-алергенами досягається застосуванням гербіцидів суцільної дії або багаторазових скошувань бур’янів, тоді як на ділянках з високими санітарними вимогами - створенням штучних багатокомпонентних фітоценозів з багаторічних трав.

Цікаві статті з розділу

Історичний аналіз створення та розвитку екологічного права в Україні
Актуальність теми. Еколого-правова наука України ще зовсім молода. Екологія - це наука, яка висвітлює проблеми взаємодії живих організмів з тим природним середовищем, в якому вони перебу ...

Агроекологічний моніторинг грунтів
Актуальність теми: Багато пізніше, вже в XX столітті, в науці виник термін моніторинг для визначення системи цілеспрямованих повторних спостережень за одним або більше елементами навколишнього природ ...

Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва
Тема контрольної роботи «Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва». Основне завдання сільського господарства полягає в одержанні високоякісної екологічно чистої продукції ро ...