Еколого-біологічна основа профілактики полинозів та заходи боротьби з ними в урбоекосистемі Корсунь-Шевченківський
На сильно забур’янених посівах просапних культур, зокрема кукурудзи (197-210 шт./м2 бур’янів з яких 57-61 шт./м2 Ambrosia artemisifolia), добрі результати давало застосування міжрядних культивацій у фазі 4-5 та 7-8 листків у кукурудзи чи внесення гербіцидів діален супер (1,5 л/га), секатор (200 г/га) та базис (25 г/га) у фазі 3-4 листків. Загибель бур’янів, у тому числі й Ambrosia artemisifolia, сягала 96%, що давало змогу одержати надбавки врожаю зерна кукурудзи 8,4-10,5 ц/га за врожайності на контролі 31,7 ц/га. Зазначимо, що насіннєва продуктивність амброзії зменшувалася в 3,1-4,0 рази.
На необроблюваних землях (залізничні насипи та колії, узбіччя доріг, смітники, кар’єри, промислові майданчики тощо) повне знищення більшості бур’янів, у тому числі й алергенів, досягалося шляхом застосування гербіцидів суцільної дії, зокрема раундапу чи його аналогів нормою 3-4 л/га.
На ділянках уздовж вулиць, лісосмуг, каналів, узбіччя полів тощо високої ефективності боротьби з бур’янами-алергенами досягали шляхом багаторазових скошувань їх. Чотириразове, з інтервалом 20 діб, скошування Ambrosia artemisifolia дозволяло повною мірою контролювати забур’яненість, попереджати цвітіння й утворення насіння та його поширення в інші культурценози.
Atriplex tatarica вже після другого-третього, а Iva xanthiifolia - після першого-другого скошувань не утворювали насіння або його кількість на одній рослині була мінімальною й не перевищувала в середньому за 4 роки відповідно 37 шт., 14 та 112 шт., тоді як без скошувань 16,1; 36,9 та 87,2 тис. шт.
На землях з високими санітарними вимогами (пасовища, луки, селітебні території тощо) оптимальним є створення штучних фітоценозів зі злакових або злаково-бобових сумішок багаторічних трав (видів родів Festuca, Poa, Bromopsis, Trifolium, Lotus, Medicago тощо), які вже за один-два роки повністю витісняють з фітоценозів амброзію, чорнощир, лутигу та інші бур’яни.
Отже,
у культурфітоценозах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський та поза ними трапляється 49 видів бур’янів-алергенів, з яких найбільшого поширення набули Ambrosia artemisifolia, Iva xanthiifolia та Atriplex tatarica. Забур’яненість посівів сільськогосподарських культур бур’янами-алергенами зменшується від краю до середини полів. Підвищення оптичної щільності посівів за збільшення густоти стояння культурних рослин забезпечує зменшення висоти й маси бур’янів та насіннєвої продуктивності. На сильно забур’янених посівах просапних культур застосування двох міжрядних культивацій та внесення страхових гербіцидів діален, базис, секатор забезпечує загибель до 96% бур’янів та надбавку врожаю зерна до 10,5 ц/га за зменшення насіннєвої продуктивності бур’янів у 3,0-4,0 рази.
На необроблюваних землях максимальна ефективність у боротьбі з бур’янами-алергенами досягається застосуванням гербіцидів суцільної дії або багаторазових скошувань бур’янів, тоді як на ділянках з високими санітарними вимогами - створенням штучних багатокомпонентних фітоценозів з багаторічних трав.
Цікаві статті з розділу
Рекультивація промділянки при поверхневому порушенні ландшафту
Дія
людини на природу багато в чому пов'язана з порушенням величезних територій.
Окрім безпосереднього порушення ґрунтів відбувається псування природних
ландшафтів, порушення гідрологічного ...
Вплив двоокису сірки, двоокису азоту та неорганічного пилу на організм людини
Україна
є однією з найбільших за територією, чисельністю населення та економічним
потенціалом держав Європи. Станом на 2005 рік населення України становило 48
мільйонів осіб. На території У ...
Екологічні наслідки військової діяльності
Надзвичайні екологічні ситуації, що виникають внаслідок різного роду
причин (господарської чи будь-якої іншої діяльності, аварій, катастроф,
стихійних лих), негативно впливають на стан навко ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.