Еколого-біологічна основа профілактики полинозів та заходи боротьби з ними в урбоекосистемі Корсунь-Шевченківський

Разом з тим, під час цвітіння ці рослини продукують величезну кількість пилку, вдихання якого викликає тяжкі захворювання людей на полінози [31, 35].

Усі бур’яни-алергени мають високий життєвий потенціал і регенераційну здатність після скошування чи підрізання ґрунтооброблювальними машинами [27, 29, 30, 32-34, 36, 37]. В приватному секторі урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський вони не мають природних шкідників і хвороб, не поїдаються тваринами, що робить їх небезпечними бур’янами для рільництва й кормовиробництва. Унаслідок таких легких пристосувань бур’яни-алергени здатні витісняти з культурценозів інші, менш конкурентоспроможні бур’яни й культурні рослини та спричиняти величезні втрати врожаю зерна, овочів, кормів та загрозу здоров’ю людини.

Було встановлено, що в культурценозах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський та поза ними траплялося 49 видів бур’янів-алергенів з 23 родин та 36 родів.

Найбільшого поширення Ambrosia artemisifolia, Iva xanthiifolia, Atriplex tatarica та інші бур’яни-алергени набули на смітниках, узбіччях полів, дещо меншого - у посівах соняшнику, ячменю ярого, озимини та городніх культур, квітниках, штучних деревно-чагарникових насадженнях, тоді як у посівах багаторічних трав та багатокомпонентних сумішках кормових культур траплялися лише поодинокі рослини бур’янів.

Найчастіше серед бур’янів-алергенів в усіх культурфітоценозах і поза ними траплялася Ambrosia artemisifolia. Загальна питома маса її в структурі забур’яненості бур’янами-алергенами складала 51-63%, тоді як Atriplex tatarica - 17-19%, Iva xanthiifolia - 11-16%, інших видів - 8-12%. Така частота трапляння видів-алергенів у різних культурфітоценозах і поза ними пояснюється, очевидно, тим, що врожай більшості культурних рослин збирається ще до визрівання насіння бур’янів. Тому воно накопичувалося не в посівах, а на необроблюваних ділянках, звідки вітром, водою та сільськогосподарськими машинами й знаряддями заносилося в поля. На узбіччях полів частота трапляння й рясність бур’янів-алергенів була найвищою. Зокрема на відстані 20 м від краю поля їх нараховували від 48 до 217 шт./м2, 50 м - від 25 до 93, 100 м - від 16 до 36, 200 м - від 1 до 6 шт./м2.

Залежно від місцезростання бур’янів суттєво змінювалася й насіннєва їх продуктивність. Максимальною вона була на смітниках: 100-140 тис. шт. з однієї рослини. Не менш високою насіннєвою продуктивністю характеризувалися рослини й на родючих оброблюваних землях за вільного росту бур’янів на огріхах та просівах сільськогосподарських культур: Ambrosia artemisifolia - 57,8-84,6, Iva xanthiifolia - 69,4-114,2, Atriplex tatarica - 12,6-91,3 тис. шт./рослину. У посівах сільськогосподарських культур особливо зі щільним травостоєм насіннєва продуктивність зменшувалася в Ambrosia artemisifolia в 5,3-12,7 раза, Iva xanthiifolia - у 3,0-4,6 раза, Atriplex tatarica - у 2,2-3,1 раза.

Підвищення оптичної щільності посівів у разі збільшення густоти стояння культурних рослин забезпечувало зменшення висоти й маси бур’янів. У щільних посівах сорго та соняшнику висота рослин Ambrosia artemisifolia не перевищувала 42 см, Iva xanthiifolia - 109 см, Atriplex tatarica - 27 см, а маса їх відповідно становила 154, 280 й 62 г, тоді як за вільного росту - 122, 216 й 78 см та 2600, 3100 й 730 г.

Цікаві статті з розділу

Вода в харчуванні людини
Вода є одним з найважливіших елементів біосфери. Без води неможливе життя людей, тварин і рослин. Людина без води може прожити не більше 5-6 діб. Організм дорослої людини складається в серед ...

Поняття природних ресурсів
Природні ресурси - це природні компоненти та сили природи, що використовуються або можуть бути використані як засоби виробництва та предмети споживання для задоволення матеріальних і духовни ...

Екологічні коридори екологія та економіка
Поняття про екологічний коридор тісно пов’язане з поняттям екологічної мережи (екомережа); він є невід’ємною складовою екомережі і може включати в себе різні за функціональним призначенням к ...