Еколого-біологічна основа профілактики полинозів та заходи боротьби з ними в урбоекосистемі Корсунь-Шевченківський

Разом з тим, під час цвітіння ці рослини продукують величезну кількість пилку, вдихання якого викликає тяжкі захворювання людей на полінози [31, 35].

Усі бур’яни-алергени мають високий життєвий потенціал і регенераційну здатність після скошування чи підрізання ґрунтооброблювальними машинами [27, 29, 30, 32-34, 36, 37]. В приватному секторі урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський вони не мають природних шкідників і хвороб, не поїдаються тваринами, що робить їх небезпечними бур’янами для рільництва й кормовиробництва. Унаслідок таких легких пристосувань бур’яни-алергени здатні витісняти з культурценозів інші, менш конкурентоспроможні бур’яни й культурні рослини та спричиняти величезні втрати врожаю зерна, овочів, кормів та загрозу здоров’ю людини.

Було встановлено, що в культурценозах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський та поза ними траплялося 49 видів бур’янів-алергенів з 23 родин та 36 родів.

Найбільшого поширення Ambrosia artemisifolia, Iva xanthiifolia, Atriplex tatarica та інші бур’яни-алергени набули на смітниках, узбіччях полів, дещо меншого - у посівах соняшнику, ячменю ярого, озимини та городніх культур, квітниках, штучних деревно-чагарникових насадженнях, тоді як у посівах багаторічних трав та багатокомпонентних сумішках кормових культур траплялися лише поодинокі рослини бур’янів.

Найчастіше серед бур’янів-алергенів в усіх культурфітоценозах і поза ними траплялася Ambrosia artemisifolia. Загальна питома маса її в структурі забур’яненості бур’янами-алергенами складала 51-63%, тоді як Atriplex tatarica - 17-19%, Iva xanthiifolia - 11-16%, інших видів - 8-12%. Така частота трапляння видів-алергенів у різних культурфітоценозах і поза ними пояснюється, очевидно, тим, що врожай більшості культурних рослин збирається ще до визрівання насіння бур’янів. Тому воно накопичувалося не в посівах, а на необроблюваних ділянках, звідки вітром, водою та сільськогосподарськими машинами й знаряддями заносилося в поля. На узбіччях полів частота трапляння й рясність бур’янів-алергенів була найвищою. Зокрема на відстані 20 м від краю поля їх нараховували від 48 до 217 шт./м2, 50 м - від 25 до 93, 100 м - від 16 до 36, 200 м - від 1 до 6 шт./м2.

Залежно від місцезростання бур’янів суттєво змінювалася й насіннєва їх продуктивність. Максимальною вона була на смітниках: 100-140 тис. шт. з однієї рослини. Не менш високою насіннєвою продуктивністю характеризувалися рослини й на родючих оброблюваних землях за вільного росту бур’янів на огріхах та просівах сільськогосподарських культур: Ambrosia artemisifolia - 57,8-84,6, Iva xanthiifolia - 69,4-114,2, Atriplex tatarica - 12,6-91,3 тис. шт./рослину. У посівах сільськогосподарських культур особливо зі щільним травостоєм насіннєва продуктивність зменшувалася в Ambrosia artemisifolia в 5,3-12,7 раза, Iva xanthiifolia - у 3,0-4,6 раза, Atriplex tatarica - у 2,2-3,1 раза.

Підвищення оптичної щільності посівів у разі збільшення густоти стояння культурних рослин забезпечувало зменшення висоти й маси бур’янів. У щільних посівах сорго та соняшнику висота рослин Ambrosia artemisifolia не перевищувала 42 см, Iva xanthiifolia - 109 см, Atriplex tatarica - 27 см, а маса їх відповідно становила 154, 280 й 62 г, тоді як за вільного росту - 122, 216 й 78 см та 2600, 3100 й 730 г.

Цікаві статті з розділу

Природоохоронні території
В своїй курсові роботі я хочу розглянути, на мою думку, глобальне питання всього людства - природоохоронні території. Для збереження природи створюють заповідні території. Вони належать дер ...

Екологія міських систем
Що являє собою місто? Передусім, місто уже на початку свого існування являло собою факт концентрації населення знарядь виробництва, капіталу, тоді як для села характерним і донині є протиле ...

Базові методики прогнозування стану довкілля
"Існує широкий клас явищ, у яких об'єктом спостереження служить яка-небудь числова величина або послідовність числових величин, розподілені в часі. Температура, безупинно записувана са ...