Екотоксикологічна оцінка процесів міграції та трансформації залишків трифлураліну в системі ґрунт лікарські рослини

В даний час однією з найбільш актуальних проблем для нашої аграрної країни є багаторічно хімізовані поля, які створюють серйозну екологічну небезпеку для довкілля та здоров’я людини. Ця проблема не оминула й лікарське рослинництво, галузь, яка на перший погляд, підлягає найбільш пильному нагляду. Проте насправді ситуація не така оптимістична. Тому поля, на яких вирощується сировина для лікарської промисловості, потребують постійного агроекологічного моніторингу.

Одним з основних завдань агроекологічного моніторингу є дослідження впливу агротехнічних заходів, що застосовуються в сільському господарстві, на якість і безпеку рослинницької сировини. До агротехнічних заходів у першу чергу слід віднести широке використання в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин - пестицидів, застосування яких може призвести до негативного впливу на довкілля, рослинний та тваринний світи, здоров’я людини.

За біологічними особливостями більшість лікарських рослин у початковий період вегетації ростуть і розвиваються дуже повільно, вони сильно вразливі від бур’янів, що ростуть у десятки-сотні разів швидше. Засміченість посівів лікарських рослин бур’янами негативно впливає на продуктивність рослин. На засмічених полях знижується польова схожість культур і значною мірою затримується ріст і розвиток рослин. При високій засміченості орного шару ґрунту відмічаються значні втрати врожаю. У початковий період росту і розвитку лікарських рослин, застосування гербіцидів забезпечує зниження трудомісткості й дозволяє зберегти значну частину врожаю від шкідників, хвороб та бур’янів. Проте, це може призвести до накопичення залишкових кількостей пестицидів у ґрунті та лікарській сировині. Особливістю пестицидів є те, що їх залишки та метаболіти беруть участь у міграційних та транслокаційних процесах в об’єктах довкілля - ґрунті, поверхневих і ґрунтових водах, рослинній продукції. Значна кількість токсикантів надходить із ґрунту в органи рослин, мігрує трофічними ланцюгами і може негативно впливати на живі організми. Отже, пестициди є одними з найбільш поширених забруднювачів об’єктів довкілля, зокрема і лікарської сировини [106, 116, 94, 118, 89, 117, 38, 32, 10, 11, 56].

Застосування гербіцидів у лікарському рослинництві зумовлено необхідністю зниження витрат на ручну працю при прополюванні посівів, на які припадає від 30 до 70 % всіх фінансових витрат, і впровадження таких технологій вирощування, що спрямовані на зменшення втрат урожаю від бур’янів. Використання засобів хімізації при вирощуванні лікарських рослин потребує проведення постійних моніторингових досліджень за вмістом та динамікою накопичення чи розкладу залишків пестицидів у ґрунті й лікарській сировині.

Метою досліджень було обґрунтування екологічно оптимального рівня навантаження агроекосистеми пестицидом трефлан при вирощуванні лікарських рослин за даними екотоксикологічного моніторингу. Як об’єкт дослідження обрано процеси накопичення залишкових кількостей гербіциду трефлану у ґрунті та органах лікарських рослин.

Для обґрунтування екологічно оптимального рівня навантаження агроекосистеми пестицидом трефлан при вирощуванні лікарських рослин вивчено систему застосування трефлану на досліджуваних ділянках Дослідної станції лікарських рослин (ДСЛР) під посівами лікарських культур протягом останніх 5-7-ми років.

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились протягом 2009-2011 рр. Було проведено екотоксикологічний моніторинг полів ДСЛР. Було досліджено рослинну масу лікарських рослин: валеріани лікарської (Valeriana officinalis L.), лофанту анісового (Lophanthus anisatus L.), подорожнику великого (Plantago major L.), чорнобривців (Tagetes signota Barti), нагідок лікарських (Calendula officinalis L.), астрагалу шерстистоквіткового (Astragalus dasyanthus Pall.), ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea L.), розторопші плямистої (Sіlybum marіanum L.), оману високого (Inula helenium L.), шоломниці байкальської (Scutellaria baicalensis Georgi). Також було досліджено ґрунт (чорнозем малогумусний легкосуглинковий), на якому вирощувались ці рослини. Серію послідовних відборів зразків ґрунту та лікарських рослин для виявлення трифлураліну, їх зберігання та транспортування проводили згідно з прийнятими методиками.

Цікаві статті з розділу

Екологічний стан р. Південний Буг. Характеристика та заходи щодо його поліпшення
В умовах науково-технічного прогресу, коли діяльність людини набула справді планетарних масштабів, проблема раціонального використання природних ресурсів, їх відтворення і охорони стає одніє ...

Проблема водних ресурсів України
Сьогодні в усьому світі збільшується інтерес до проблем водних ресурсів та прогнозування їх впливу на здоров’я населення. Проблема забезпеченості людства водою є глобальною, а для її виріше ...

Оцінка стану заповідної справи в Рівненській області
Вагоме місце у відновленні природи в нашій країні відведене розвитку природно-заповідного фонду як складової частини реалізації стратегії гармонійного розвитку суспільства. Після введення в дію у 1992 ...