Структура ландшафтної екології і її місце в системі наук
Ландшафтна екологія - погарнична між ландшафознавтсвом та екологією наука. Однак ландшафтна екологія є складовою частиною сучасною загальної або великої екології. Вона знаходить своє місце в загальній екології при поділі за розмірами об’єкту дослідження (ландшафтні зони). Досліджує геосистеми локального та регіонального рівнів на предмет оптимальної територіально-функціональної організації ландшафту. Ландшафтна екологія має чітко спрямоване прикладне значення (оцінка стійкості геосистем, прогнозування динаміки, розвитку нормування антропогенного навантаження на геогесистеми, тощо).
За своєю структурою ландшафтну екологія можна поділити на такі блоки, частини:
теоретична ландшафтна екологія;
прикладна ландшафтна екологія.
За особливостями аналізу геосистем виділяють:
процесну (вивчає процеси енерго-, волого- і речовинообігу, продукційні процеси).
хорологічну ландшафтну екологію - за особливостями територіальної розмірності геосистем
факторіальну ландшафтну екологію - поширення певних типів геосистем від впливу зовнішніх факторів.
динамічну ландшафтну екологію - зміна в часі значень окремих характеристик геосистем, станів, інтенсивнсоті процесів, територіальних структур.
В процесі курсу будуть розглянуті теоретичні проблеми та концепції, на основі яких вирішуються прикладні питання цієї науки (класифікації, районування, оцінка потенціалів геосистем, стійкості геосистем, прогнозування розвитку, оптимізації геосистем, нормування онтропогенних навантажень).
До основних категорій і понять ландшафтної екології належать:
Ландшафтне середовище - це сукупність природних і антропогенних компонентів, явищ і чинників, які впливають на умови життя людини, в межах певних ландшафтів. Зв’язок з ними здійснюється через речовинний і енергетичний обмін. Це поняття доцільно застосовувати для визначення оцінки екологічності умов проживання людини чи групи живих організмів певної території.
Геоекотоп - це складова ландшафту, яка утворилась на основі накладання екополів. Умови середовища в межах геоекотопу однорідні, вони визначаються геохімічною і геофізичною ситуацією.
Ландшафтно-екологічна ніша (ЛЕН). Під терміном ніша розуміють комплекс факторів необхідних для існування організмів. Це багатовимірний простір, кожна вісь якого відповідає певному екологічному фактору. Визначення ЛЕН геосистеми необхідно визначити набір факторів, що визначають її існування та ареал поширення на земній поверхні.
Медико-хімічна ситуація. В основу медико-геохімічної оцінки території покладені показники екологічного стану ландшафту і стану здоров’я населення за якими проводяться і районування території. Враховуючи ступінь безпечності МГЕ виділяють ландшафти з негативною, позитивною медико-географічною ситуацією.
Ландшафтно-екологічне поле визначається ареалом розсіювання забруднюючих речовин або видом техногенного навантаження в межах конкретного ландшафту і його морфологічних одиниць.
Ландшафтно-екологічний моніторинг - система спостережень і контролю за екологічним станом ландшафту і його морфологічних одиниць.
Цікаві статті з розділу
Фітотоксичність та хімічне забруднення ґрунтів м. Біла Церква
Прогресуюча дія господарської діяльності людства на природне
середовище досягла рівня, при якому відбуваються істотні зміни в хімічному
складі ґрунтового покриву широких територій. У загальн ...
Екологічна криза сучасності
Стосунки біологічної системи і довкілля в процесі еволюції прагнуть
оптимальності. Але вони не завжди є гармонійними. Зміни життєвоважливих для
біологічної системи параметрів зовнішного сере ...
Екологія і практична діяльність людини
Погіршення стану більшості екосистем біосфери, істотне
зменшення біопродуктивності й біорізноманітності, катастрофічне виснаження
ґрунтів і мінеральних ресурсів за небаченої забрудненості по ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.