Ландшафтно-екологічна навчальна практика
національний парк ландшафтна екологія
Навчальна програма складена на основі навчальної програми нормативної дисципліни
Під час ландшафтно-екологічної навчальної практики студенти вивчають екологічний стан природних та антропогенних ландшафтів у польових умовах з метою дослідження та визначення його закономірностей і ступеню впливу на формування екологічного стану довкілля з різною ландшафтною (ландшафтно-екологічною) структурою. Необхідні знання були отриманні при вивченні таких нормативних дисциплін як «Біологія», «Ґрунтознавство», «Геологія з основами геоморфології», «Гідрологія», «Основи загальної екології та неоекології», «Вступ до фаху», «Ландшафтна екологія», загально екологічної практики та інших.
Мета ландшафтно-екологічної навчальної практики - формування знань та навичок, необхідних для дослідження та картографування екологічного стану окремих ландшафтів, характерних для території обраного регіону (району), джерел негативного впливу на них, ступеню їх антропогенного перетворення та його екологічних наслідків, формування здібностей обґрунтування шляхів поліпшення стану навколишнього природного середовища, виконання конкретного наукового дослідження з актуальної екологічної тематики.
Завдання ландшафтно-екологічної практики:
1. дослідження екологічного стану компонентів ландшафту: гірські породи, кліматичні та гідрологічні умови, ґрунтові умови, рослинний та тваринний світ;
2. дослідження умов та закономірностей формування та динаміки екологічних ситуацій в межах окремих природно-територіальних комплексів;
3. картографування екологічного стану природно-територіальних комплексів;
. екологічні дослідження на рівні фацій, урочищ, місцевостей;
. проведення інвентаризації джерел забруднення та складання відповідних інвентаризаційних картографічних творів;
. класифікація джерел та видів техногенного впливу;
. інвентаризація забруднюючих речовин;
. картографування ареалів забруднення територій; оцінка екологічного стану ландшафтів території дослідження: проведення цільових індивідуальних та колективних екологічних досліджень.
Навчальна практика створює базу для виконання завдань виробничої практики, виконання своїх професійних функцій та типових задач на робочому місці.
Польові стаціонарні та експедиційні ландшафтно-екологічні дослідження. Традиційні та інноваційні форми проведення польових робіт за науковим спрямуванням.
Комплексне польове стаціонарне чи експедиційне еколого-ландшафтне дослідження території. Польові наукові екологічні дослідження морфологічних одиниць ландшафту. Еколого-ландшафтне картографування. Три періоди картографування.
Тема 1. Підготовчий (перед польовий) період.
Етапи підготовки до польового дослідження. Організація робіт у кожному періоді. Навчальна, наукова і господарська частини підготовчого періоду. Камеральне дешифрування аерознімків. Складання прогнозної тематичної карти на основі матеріалів аерофотозйомки, обробка картографічних (карти земле- і лісовпорядкування, топографічна, геологічна, ґрунтова, геоботанічна карти толю), літературних та фондових матеріалів.
Теми 2 - 6. Польовий період.
Рекогносцування території. Закладання опорних профілів. Планування мережі маршрутів. Вибір опорних точок комплексних досліджень. Робота з бланком дослідження на опорних точках. Виявлення особливостей ландшафтно-екологічної структури території дослідження. Еколого-ландшафтне картографування морфологічних одиниць ландшафту. Визначення структури ландшафту і особливостей забруднення території і одиниць ландшафту. Межі природних територіальних комплексів. Польовий варіант ландшафтно-екологічної карти.
Ознайомлення у польових умовах з морфологічними одиницями антропогенного ландшафту і природно-антропогенного ландшафту. Екологічні дослідження антропогенних ландшафтів. Вплив факторів дестабілізації на структуру зв'язків ПТК. Картографування екологічного стану антропогенних ландшафтів.
Цікаві статті з розділу
Проблема водних ресурсів України
Сьогодні
в усьому світі збільшується інтерес до проблем водних ресурсів та прогнозування
їх впливу на здоров’я населення. Проблема забезпеченості людства водою є
глобальною, а для її виріше ...
Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів
З настанням глобальної екологічної кризи людство змушене
вирішувати нові проблеми, що стосуються гармонізації відносин людини з
природою, сталого та безпечного збалансованого соціально-еконо ...
Стан захисту лісів Чернігівської області
Лісова промисловість – одна з найстаріших галузей, яка,
займаючись заготівлею, механічною обробкою та хімічною переробкою деревини,
виробляє конструкційні матеріали: круглий ліс, вироби з де ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.