Екопротекторна здатність органічної частини ґрунту

. Знеліснення супроводжується також суттєвим впливом на екологічну якість Сорг, яка визначається співвідношененням її активної (лабільної) і консервативної (власне гумус) частин, зокрема зменшенням розмірів лабільного пулу. Вміст його наймобільнішої фракції - екстрагованих холодною (t=20ºС) водою органічних речовин в активній зоні ґрунту, на третій рік після проведення рівномірно-поступового, групово-вибіркового та суцільного рубань другого ярусу, зменшився на 22, 6 і 35% відповідно. В агроекосистемах ріллі та сінокосу, втрати склали 39 та 52%, порівняно із вмістом цієї фракції в едафотопі умовно-корінної грабової діброви.

. Зміни екологічної якості Сорг підтверджені також зменшенням вмісту Карбону екстрагованих гарячою (t=80ºС) водою органічних речовин в активній зоні едафотопів, які є найближчим резервом поживних речовин та енергії для едафону: зі збільшенням інтенсивності рубань вміст цієї фракції зменшився на 16, 45 та 66%, а в едафотопах ріллі та сінокосу - на 76 та 73%, порівняно з контролем. Також, встановлено подібні закономірності змін вмісту легкоокиснюваних 0,02 M KMnO4 органічних сполук.

. Поряд з кількісно-якісними змінами лабільного пулу Сорг, як джерела мінералізаційних процесів, знеліснення вплинуло на характер добової динаміки емісії СО2 з поверхні ґрунту: змінились як періоди максимальної дихальної активності, так і швидкість надходження діоксиду карбону в атмосферу в цілому. На фоні зменшення розміру лабільного пулу органічної частини ґрунту, інтенсивність дихання ґрунту зменшилась із 3,48 у контролі до 2,97 та 3,05 г СО2·м2·24 год-1 в ґрунтах лісових екосистем після групово-вибіркового та суцільного рубань другого ярусу відповідно. Зменшення виділення СО2 з поверхні ґрунту, внаслідок часткового знеліснення, є реакцією на дефіцит лабільних форм Сорг, зумовлеий елімінацією дерев-субедифікаторів і надходженням до ґрунту свіжих органічних продуктів фотосинтезу і свідчить про зміну термотолерантності ґрунту внаслідок знеліснення.

. У модельних експериментах встановлені особливості змін термотолерантності (Q10) біомінералізаційної системи ґрунтів лісових екосистем за різного ступеня знеліснення: якщо у контролі, внаслідок підвищення температури з 15 до 25 ºС, інтенсивність емісії СО2 з ґрунту зросла впродовж шестигодинного його інкубування на 43%, то у ґрунтах лісових екосистем, розладнаних рівномірно-поступовим та суцільним рубаннями другого ярусу спостерігалося зворотне - зі збільшенням температури інтенсивність дихання ґрунту зменшилась на 4 та 27% відповідно. Такий характер змін дихальної функції ґрунтів антропогенно трансформованих лісових екосистем свідчить про можливість існування компенсаторних механізмів по підтриманню балансу Карбону у системі ґрунт-рослина-атмосфера. У разі послаблення процесів автотрофного фіксування СО2 (наприклад при знелісненні), вони зменшують надходження його в атмосферу з ґрунтових резервів, що особливо актуально за глобального потепління клімату

. Проведення рівномірно поступового, групово-вибіркового та суцільного рубань другого ярусу, призвело до зменшення екопротекторної здатності едафотопів лісових екосистем в 1,44, 1,67 та 3,23, а післялісових агрекосистем ріллі та сінокосу - у 2,74 та 3,38 рази відповідно. Такі зміни у захисній функції органічної частини едафотопу пов’язані з погіршенням її якості (зменшення метаболічно активного лабільного пулу) і є екологічно небажаними, оскільки сприяють посиленню активності екотоксикантів у системі ґрунт-рослина-гідросфера.

Цікаві статті з розділу

Заходи щодо покращення якості води в річці
Для збереження високоякісного стану природних вод необхідно їх охороняти. Під охороною водних ресурсів розуміють сукупність технічних, організаційних, правових і економічних заходів, направлених на ...

Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)
Значення водних артерій важко переоцінити. Річки, наприклад, забезпечують водою господарську діяльність людини, її повсякденний попит, відіграють важливу роль у функціонуванні суспільства. ...

Екологія Сумської області
Сумська область розташована в північно-східній частині України. До її складу входять 18 адміністративних районів та 7 міст обласного підпорядкування: Суми, Шостка, Конотоп, Ромни, Охтирка, Г ...