Екопротекторна здатність органічної частини ґрунту
. Знеліснення супроводжується також суттєвим впливом на екологічну якість Сорг, яка визначається співвідношененням її активної (лабільної) і консервативної (власне гумус) частин, зокрема зменшенням розмірів лабільного пулу. Вміст його наймобільнішої фракції - екстрагованих холодною (t=20ºС) водою органічних речовин в активній зоні ґрунту, на третій рік після проведення рівномірно-поступового, групово-вибіркового та суцільного рубань другого ярусу, зменшився на 22, 6 і 35% відповідно. В агроекосистемах ріллі та сінокосу, втрати склали 39 та 52%, порівняно із вмістом цієї фракції в едафотопі умовно-корінної грабової діброви.
. Зміни екологічної якості Сорг підтверджені також зменшенням вмісту Карбону екстрагованих гарячою (t=80ºС) водою органічних речовин в активній зоні едафотопів, які є найближчим резервом поживних речовин та енергії для едафону: зі збільшенням інтенсивності рубань вміст цієї фракції зменшився на 16, 45 та 66%, а в едафотопах ріллі та сінокосу - на 76 та 73%, порівняно з контролем. Також, встановлено подібні закономірності змін вмісту легкоокиснюваних 0,02 M KMnO4 органічних сполук.
. Поряд з кількісно-якісними змінами лабільного пулу Сорг, як джерела мінералізаційних процесів, знеліснення вплинуло на характер добової динаміки емісії СО2 з поверхні ґрунту: змінились як періоди максимальної дихальної активності, так і швидкість надходження діоксиду карбону в атмосферу в цілому. На фоні зменшення розміру лабільного пулу органічної частини ґрунту, інтенсивність дихання ґрунту зменшилась із 3,48 у контролі до 2,97 та 3,05 г СО2·м2·24 год-1 в ґрунтах лісових екосистем після групово-вибіркового та суцільного рубань другого ярусу відповідно. Зменшення виділення СО2 з поверхні ґрунту, внаслідок часткового знеліснення, є реакцією на дефіцит лабільних форм Сорг, зумовлеий елімінацією дерев-субедифікаторів і надходженням до ґрунту свіжих органічних продуктів фотосинтезу і свідчить про зміну термотолерантності ґрунту внаслідок знеліснення.
. У модельних експериментах встановлені особливості змін термотолерантності (Q10) біомінералізаційної системи ґрунтів лісових екосистем за різного ступеня знеліснення: якщо у контролі, внаслідок підвищення температури з 15 до 25 ºС, інтенсивність емісії СО2 з ґрунту зросла впродовж шестигодинного його інкубування на 43%, то у ґрунтах лісових екосистем, розладнаних рівномірно-поступовим та суцільним рубаннями другого ярусу спостерігалося зворотне - зі збільшенням температури інтенсивність дихання ґрунту зменшилась на 4 та 27% відповідно. Такий характер змін дихальної функції ґрунтів антропогенно трансформованих лісових екосистем свідчить про можливість існування компенсаторних механізмів по підтриманню балансу Карбону у системі ґрунт-рослина-атмосфера. У разі послаблення процесів автотрофного фіксування СО2 (наприклад при знелісненні), вони зменшують надходження його в атмосферу з ґрунтових резервів, що особливо актуально за глобального потепління клімату
. Проведення рівномірно поступового, групово-вибіркового та суцільного рубань другого ярусу, призвело до зменшення екопротекторної здатності едафотопів лісових екосистем в 1,44, 1,67 та 3,23, а післялісових агрекосистем ріллі та сінокосу - у 2,74 та 3,38 рази відповідно. Такі зміни у захисній функції органічної частини едафотопу пов’язані з погіршенням її якості (зменшення метаболічно активного лабільного пулу) і є екологічно небажаними, оскільки сприяють посиленню активності екотоксикантів у системі ґрунт-рослина-гідросфера.
Цікаві статті з розділу
Дослідження взаємозв’язків між живими організмами на прикладі екосистеми озера
Актуальність КР: Людина завжди цікавилася
екологією з практичної точки зору з давніх часів. І тепер, коли людство хоче
зберегти свою цивілізацію, воно більш ніж коли-небудь, має потребу в до ...
Характеристика забруднювачів ґрунтового покриву внаслідок антропогенної
діяльності
Забруднення
ґрунтового покриву, внаслідок діяльності промислового сектору, пояснюється
осіданням твердих частинок, а також попаданням в ґрунт забруднюючих речовин в
результаті мокрого очищення атмо ...
Екологічна криза сучасності
Стосунки біологічної системи і довкілля в процесі еволюції прагнуть
оптимальності. Але вони не завжди є гармонійними. Зміни життєвоважливих для
біологічної системи параметрів зовнішного сере ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.