Екопротекторна здатність органічної частини ґрунту
Мобільність мікроелементів і ксенобіотиків у гемеробних екосистемах лімітується здатністю ґрунту зв’язувати токсичні для біологічних систем елементи й сполуки. Зокрема, Pb, Ni, Cd та Hg є органофільними елементами й здатні утворювати стійкі комплекси з гумусовими сполуками. Ризики накопичення й міграції токсикантів у межах екосистеми характеризуються екопротекторною ємністю ґрунту, як інтегральним показником, що включає кількісні (валовий вміст Карбону органічних сполук, потужність досліджуваного шару чи горизонту) та якісні (індекс стабільності) параметри органічної частини ґрунту (Hargitai, 1995).
На рис. 6.5 зображено особливості профільних змін екопротекторної здатності ґрунту. В активній зоні ґрунту варіанту СВГ, порівняно із контролем, вона зменшилась у 2,64 рази - від 15,07 до 5,69. Встановлено, що до глибини 35-40 см вона зменшилась більш, ніж на половину, причому наймасштабніші зміни відбулись саме в активній зоні - шарі 0-5 см. Отримані дані свідчать, що процес знеліснення супроводжується не лише значними втратами енергії та поживних речовин, зафіксованих в органічній частині ґрунту, а й суттєвим погіршенням екологічних функцій ґрунту.
Рис. 6.5 Профільні зміни екопротекторної здатності ґрунту внаслідок суцільної вирубки граба (жовтень 2009 року)
Значення індексу ЕЗҐ у верхньому 0-5 см шарі (рис. 6.6) суттєво відрізняється за варіантами досліду. На ділянках першої трансекти, найвище
значення (9,34) виявлено у контрольному варіанті (К). Зі збільшенням рівня антропопресії, ЕЗЕ поступово зменшувалась до 6,5 на варіанті РПВГ, 5,62 - ГВВГ й 2,89 у варіанті СВГ. В ґрунтах агроекосистем значення коефіцієнту ЕЗЕ змінювалось від 2,76 на сінокосу до 3,41 на ріллі.
Рис. 6.6 Зміни екопротекторної здатності ґрунту в шарі 0-5 см (квітень 2009 року)
Отже, проведення лісогосподарських й сільськогосподарських заходів різної інтенсивності суттєво погіршує екопротекторну здатність ґрунту непорушених старовікових лісів, що підвищує ризик урухомлення ксенобіотиків, зокрема важких металів, й надходження цих полютантів не тільки у трофічні ланцюги й мережі, а й у суміжні природні середовища - атмосферу і природні води. Додатково, зменшення екопротекторної здатності ґрунту пов’язано із втратою цим біокосним тілом здатності утримувати воду і, як наслідок, її відтоком, разом із розчиненими в ній поживними речовинами.
Традиційний оптичний критерій якості ОЧҐ Е4/Е6 є недостатньо інформативним для оцінки ступеня конденсації органічних макромолекул. Аналіз світлопропускання розчинів у ближньому ультрафіолеті дозволяє підвищити інформативність критерію (ЕЗ/Е4), а проведення досліджень у видимому спектрі і середньому ультрафіолеті забезпечує комплексний підхід до оцінки оптичних параметрів якості ОЧҐ і може бути рекомендований до впровадження у лабораторну практику.
Ступінь конденсованості гумусових макромолекул і та їхні маси збільшуються у послідовності: контроль - поступова вирубка граба - суцільна вирубка граба,зокрема у розчині гідроксиду натрію - від 18% (1409 а.о.м) у контролі до 33% (2592 а.о.м.) у варіанті РПВГ й 39% (3082 а.о.м.) - ГВВГ; у флуориді натрію, відповідно, 22% (1746 а.о.м.), 33% (2623 а.о.м.) і 52% (4098 а.о.м.). У ґрунті після суцільної вирубки граба вміст ароматичних компонентів й маси макромолекул зменшуються, порівняно із варіантом ГВВГ, вдвічі й досягають рівня контрольного варіанту.
Цікаві статті з розділу
Визначення якості води в басейні річки
Система
екологічної класифікації якості поверхневих вод суші та естуаріїв України
включає три блоки показників:
блок
показників сольового складу;
блок
трофо - сапробіологічних (еколого - сан ...
Проблеми утилізації відходів
Зростаюча
кількість відходів і недостача засобів їхні переробки характерні для багатьох
міст.
Муніципальні
влади повсюдно намагаються знайти кращий спосіб для утилізації відходів своїх
...
Екологія Сумської області
Сумська область розташована в північно-східній частині України. До її
складу входять 18 адміністративних районів та 7 міст обласного підпорядкування:
Суми, Шостка, Конотоп, Ромни, Охтирка, Г ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.