Методичні особливості екстрагування органічних сполук з ґрунту та оптичні критерії оцінки їхньої якості
Профільні зміни якості ОЧҐ в ґрунті варіанту СВГ характеризуються нижчими значенням коефіцієнтів Е4/Е6 і Е2/Е6. В ультрафіолетовому діапазоні при довжинах хвиль 254 і 280 нм також виявлено значні відмінності між величинами оптичних щільностей екстрагованих лугом органічних макромолекул, при чому найінтенсивніші зміни якості ОЧҐ, як в ультрафіолетовому діапазоні, так і у дослідженому спектрі в цілому виявлено у верхньому 0-5 см шарі ґрунту. Тому, для порівняння величин якісних параметрів органічної частини ґрунту, як і у попередніх розділах, обрано його активну зону, тобто шар 0-5 см. Нижче розглянемо, як змінюються оптичні коефіцієнти якості органічної частини ґрунту у при поверхневій верстві, визначені у водних розчинах гідроксиду та флуориду натрію.
Водний розчин флуориду натрію вважається одним із високоефективних екстрагентів гумусових сполук (Stevenson, 1982). За даними F. Scheffer and E. Welte (1950) розчин NaF дозволяє екстрагувати, порівняно з іншими розчинниками, старші за утворенням органічні макромолекули та їхні компоненти. Підтвердженням цьому є вищі молекулярні маси й вміст ароматичних компонентів у екстрактах NaF (табл. 6.3.), порівняно з NaOH (табл. 6.1.). Проте, ця закономірність характерна лише для ґрунту верхньої (0-25 см), найбільш гумусованої, частини профілю. В нижче розташованих шарах ґрунту виявлено протилежний характер змін.
На наш погляд, це може бути пов’язано з особливостями профільного розподілу Сорг. Насампред, з глибиною суттєво зменшується абсолютний вміст Карбону органічних сполук, що супроводжується також зміною співвідношення гідрофільних і гідрофобних компонентів у структурі органічних макромолекул яке визначає особливості сорбції-десорбції органічних сполук на поверхні мінералів. Водний розчин NaOH здатний більш ефективно екстрагувати гумусові компоненти з органо-мінеральних комплексів (Stevenson, 1982), чим, ймовірно, і спричинені описані відмінності у ґрунті нижньої частини профілю.
За профілем суттєво змінюються вміст ароматичних компонентів в органічних макромолекулах та їхні молекулярні маси: найвищі значення - 37,50% і 2945 а.о.м. зафіксовані у верхньому 0-5 шарі ґрунту; нижче, виявлено поступове зменшення абсолютних значень досліджуваних властивостей до 1538 а.о.м. (конденсованість 19,88%). Найнижчі значення встановлено у ґрунті верстви 40-45 см, де вміст ароматичних компонентів зменшився до 11,98%, а молекулярна маса гумусових сполук склала 908 а.о.м. У верстві 45-50 см, виявлено збільшення цих показників до 16,64% і 1280 а.о.м. відповідно.
Як і за умов проведення екстракції органічних сполук водним розчином NaOH, найінформативнішим оптичним критерієм якості ОЧҐ виявилось співвідношення Е2/Е6. Величини цього параметру змінюються синхронно із абсолютними значеннями молекулярних мас й вмістом ароматичних компонентів, розрахованих відповідно до рекомендацій Chin (1994). Варто також зазначити, що за умов екстракції ОЧҐ розчином NaF виявлено значну інформативність найпоширенішого оптичного критерію якості органічної речовини ґрунту Е4/Е6.
Особливості змін якості ОЧҐ в едафотопі варіанту СВГ характеризуються згладженням стратифікації органопрофілю (табл. 6.4.). Варто вказати на відсутність високоамплітудних змін вмісту ароматичних компонентів та молекулярної маси за профілем ґрунту: ступінь їх конденсації складає в середньому 20-25%, а маси макромолекул змінюються від 1500 до 2000 а.о.м. Щоправда, у шарі ґрунту 30-40 см виявлено зменшення цих величин до 16,56% і 1274 а.о.м. відповідно.
Таблиця 6.3
Профільні зміни оптичних показників якості органічної частини ґрунту (екстракція NaF) у ґрунті контрольного варіанту (жовтень 2009 року)
|
d, см |
E4/E6 |
E3/E4 |
E2/E3 |
E2/E6 |
UVA280 |
UVA254 |
Ar,% |
Mr, а.о.м. |
|
0-5 |
2,90 |
3,09 |
3,79 |
34,02 |
14,70 |
18,20 |
37,50 |
2945 |
|
5-10 |
1,90 |
3,51 |
3,79 |
25,37 |
5,55 |
6,93 |
32,74 |
2565 |
|
10-15 |
1,58 |
3,06 |
4,08 |
19,77 |
3,00 |
3,88 |
27,95 |
2183 |
|
15-20 |
1,14 |
3,32 |
3,73 |
14,14 |
2,20 |
2,80 |
28,15 |
2198 |
|
20-25 |
0,91 |
3,06 |
4,09 |
11,36 |
1,85 |
2,25 |
26,24 |
2046 |
|
25-30 |
1,02 |
2,76 |
4,00 |
11,29 |
1,70 |
2,10 |
27,55 |
2151 |
|
30-35 |
0,46 |
3,31 |
4,11 |
6,29 |
0,75 |
0,93 |
19,88 |
1538 |
|
35-40 |
1,18 |
1,01 |
3,40 |
4,05 |
0,30 |
0,43 |
18,94 |
1463 |
|
40-45 |
0,52 |
1,19 |
5,00 |
3,09 |
0,18 |
0,25 |
11,98 |
908 |
|
45-50 |
1,00 |
3,68 |
2,00 |
7,35 |
0,20 |
0,25 |
16,64 |
1280 |
Цікаві статті з розділу
Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику
Вихідні дані
Область
Донецька
Найменування НХР
Хлор
Відстань від населеного пункту
-
Ємнос ...
Екологія міських систем
Що являє собою місто? Передусім,
місто уже на початку свого існування являло собою факт концентрації населення
знарядь виробництва, капіталу, тоді як для села характерним і донині є
протиле ...
Аналіз впливу діяльності станції вулканізації і зміни масел Буран на повітряний басейн та медико-екологічну безпеку
Екологічний аудит - підприємницька діяльність екологічних аудиторів
по здійсненню перевірок господарської діяльності, що здійснює вплив на навколишнє
середовище, а також надання рекомендації ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.