Лабільні органічні сполуки лісової підстилки
Як видно з наведених на рис. 4.3 даних, у контролі виявлено поступове зменшення йонної активності від 245 до 165 і 95 мкСм∙см-1 у верствах Оі, Ое і Оа. Проведення лісогосподарських заходів суттєво вплинуло на характер змін електропровідності. Вже у варіанті РПВГ у шарі ферментації, йонна активність зростає у 2,33, а у горизонті Оа - в 3,14 рази, порівняно із контролем. В едафотопі після проведення групово-вибіркової вирубки найвищі значенні ЕВЕП встановлено у горизонті Оі (425 мкСм∙см-1), нижче якого виявлено зменшення йонної активності до 255 і 240 мкСм∙см-1 у верствах Ое і Оа.
Рис. 4.3. Електропровідність водних екстрактів підстилок гемеробних екосистем (квітень 2010 року)
У варіанті СВГ виявлено також зменшення електропровідності у верхніх двох горизонтах, проте у шарі гуміфікації вона різко зростає до 220 мкСм∙см-1, перевищуючи навіть показники верстви Оі.
Едафотоп сінокосу, як і варіант СВГ, характеризується вищими значеннями ЕВЕП у шарі гуміфікації, ніж в шарі опаду, проте тут амплітуда змін є значно більшою: від 362 до 500 мкСм∙см-1.
Такі суттєві зміни йонної активності органічних горизонтів досліджуваних ґрунтів, внаслідок проведення лісогосподарських заходів різної інтенсивності, свідчить про докорінну перебудову структури мікробоценозу: зміну агентів мінералізації та гуміфікації рослинних решток і якості самого детритного субстрату, порушення деструкційних композицій мікрофлори у кожному горизонті. Екологічна різноманітність мікоценозу зазнає суттєвих змін: у ґрунтах на вирубках виявлено появу Phisopus nigricans, Penicillium ochro-chloron, Sclerotium. sp., Phomopsis meliloti, Torula herbarum, Humicula grisea, які мінімально представлені або відсутні в ґрунті старовікової вологої грабової діброви (Копій та ін., 2010). В цілому, це відображається на інтенсивності мінералізації органічної сполук у підстилках і утворенні різної кількості йонів - неорганічних продуктів її біодеструкції.
Концентрація мікроорганізмів, у межах ґрунтового профілю є найбільшою у підстилці, а саме у шарі ферментації. З переходом органічний-органогенний горизонти пов’язані також значні якісні зміни сапротрофного блоку: зростає питома вага бактерій, а довжина міцелію різко зменшується (Parkinson, 1973). Це спричиняє формування інших умов трансформації органічних сполук, зникнення старих і появу нових агентів мінералізації.
Найважливішою причиною розглянутих вище порушень є зміна співвідношення процесів іммобілізації-мінералізації внаслідок розбалансування входу (опад і відпад) та виходу (продукти деструкції ОРҐ). За даними Вишенської (2009) розклад листяного опаду триває у природних екосистемах до 2 років. Зміна параметрів умов ґрунтового середовища внаслідок проведення лісогосподарських заходів різної інтенсивності значно прискорила ці процеси. Буфер, що забезпечувався наявним шаром опаду та органічними горизонтами ґрунтів в цілому деградував і втратив роль ключового регулятора вже через рік після проведення рубок.
Цікаві статті з розділу
Літосфера
Літосфера - кам'яна оболонка Землі,
яка включає земну кору завтовшки від 6 (під океанами) до 80 км (гірські
системи). Земна кора складена гірськими породами. Частка різних гірських порід
у ...
Фітотоксичність та хімічне забруднення ґрунтів м. Біла Церква
Прогресуюча дія господарської діяльності людства на природне
середовище досягла рівня, при якому відбуваються істотні зміни в хімічному
складі ґрунтового покриву широких територій. У загальн ...
Проблеми утилізації твердих побутових відходів в малих містах (а прикладі смт. Ставище)
У результаті неконтрольованих демографічних
процесів ряду азіатських країн відбувся різкий ріст чисельності населення
Землі, що уже перевищує 6,4 млрд. докорінно змінився вплив людини на при ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.