Зміни енергетичного потенціалу ґрунту
Рис. 3.6 Зміна запасів енергії в шарі ґрунту 0-50 см, ТДж·га-1
Звільнені екологічні ніші, внаслідок змін температури, освітленості і вологості активно займаються нетиповими для екосистеми видами (у першу чергу грибами), які заселяють листкові поверхні ще у кронах дерев (Чорнобай, 2000). Відповідно, значна частина органічних сполук мінералізується ще у горизонті опаду, що призводить до значно меншого надходження енерговмісних субстратів до розташованих нижче органічних горизонтів і мінеральної частини ґрунту і зменшує біогеоенергетичний потенціал ґрунту в цілому.
Вміст Карбону органічних сполук в ґрунті залежить він ступеню антропогенного навантаження на екосистему. Зі збільшенням інстепсивності антропогенного впливу, вміст Сорг в 0-50 см товщі ґрунту зменшується у послідовності К > РПВГ > ГВВГ > СВГ > Р > С. Найвищий вміст Сорг у ґрунті розглянутої півметрової товщі виявлено у варіантах К і РПВГ. Він зменшується майже у півтора рази на зрубах (ГВВГ, СВГ) і сінокосі й у 1,2 рази на ріллі.
Проведення лісогосподарських заходів різної інтенсивності суттєво вплинуло на вміст Карбону органічних сполук у ґрунті. При цьому встановлено достовірні (Р<0,05) відмінності значень вмісту Сорг як між варіантами досліду, так і в межах кожного варіанту в динаміці, що свідчить про сильний миттєвий і пролонгований впливи знеліснення на стан ґрунтової екосистеми.
Найбільший вміст Карбону органічних сполук та найсильніші відмінності за варіантами досліду у межах розглянутої півметрової товщі ґрунту виявлено у приповерхневій верстві потужністю 5 см. На підставі отриманих даних про антропогенну динаміку Сорг у ґрунтах лісових і післялісових екосистем цей шар запропоновано назвати активною зоною ґрунту.
З’ясовано, що найінтенсивніші зміни приурочені до приповерхневого шару ґрунту. Так, у контролі, інтенсивність змін вмісту Сорг між вертвами 0-5 і 5-10 см склала 6,62 мг⋅г-1⋅см-1, що в 1,56, 1,60 і 3,64 рази більше, ніж у ґрунтах лісових екосистем варіантів РПВГ, ГВВГ і СВГ й в 11 разів - ніж в агроекосистемах ріллі та сінокосу. Отримані дані свідчать про зменшення стратифікації лісових едафотопів внаслідок антропопресії, що призводить до спрощення ґрунтової екосистеми в цілому.
Енергопотенціал ґрунту залежить від типу господарського використання земель і зменшується зі збільшенням антропогенного навантаження на екосистему. Найвищі запаси енергії в активній зоні ґрунту виявлені у контрольному варіанті (1,06 ТДж·га-1) і поступово зменшуються зі збільшенням рівня антропогенного навантаження на екосистему до 0,57 ТДж·га-1 у варіанті СВГ і 0,37 ТДж·га-1 на ріллі. Натомість, у півметровій товщі ґрунту найбільші запаси енергії (більше 6 ТДж·га-1) зосереджено на ріллі. Це свідчить про глибоку трансормованість органічної частини ґрунту у післялісових екосистемах, де його енергопотенціал підтримується за рахунок регулярного внесення додаткових енерговмісних субстратів.
Цікаві статті з розділу
Особливості фітоценозів Корецького лісництва Рівненського лісгоспу
Ліс регулює водний стік, пом’якшує клімат навколишнього середовища, водний
режим ґрунтів і, особливо, пасовищних земель, покращує погодні умови, захищає
поля від суховіїв, пилових бур, захищ ...
Гідрометцентр як суб’єкт екологічного моніторингу
Комплексна лабораторія спостереження за природним середовищем (КЛНЗПС) Донецького центру гідрометеорології (ЦГМ) входить у склад базової системи моніторингу за забрудненням навколишнього середовища, з ...
Екологічні проблеми спиртової промисловості
Технологія спирту - це наука про способи та процеси переробки різних видів сировини у етиловий спирт.
Спиртова промисловість на початку XX сторіччя була представлена малими заводами, кожний з яких ви ...