Зміни енергетичного потенціалу ґрунту

Звертає увагу той факт, що у верстві 0-20 см найбільші запаси енергії зосереджено у варіанті РПВГ (2,56 ТДж·га-1), а не в контролі, як це було в активній зоні ґрунту. Також, на ріллі (1,79 ТДж·га-1) запаси енергії є вищими, ніж едафотопі під деревостаном розладнаним суцільною вирубкою другого ярусу (1,71 ТДж·га-1).

Рис. 3.6 Зміна запасів енергії в шарі ґрунту 0-20 см, ТДж·га-1

За даними О. Орлова (2005) запаси енергії в дерново-підзолистих ґрунтах басейну Верхнього Дінстра складають 1,4-1,7 ТДж·га-1 у верстві 0-20 см. Ці дані відповідають отриманим нами результатам для варіантів ГВВГ, СВГ, С, Р, натомість у варіантах К і РПВГ накопичено значно білше енергії. Насамперед, це пов’язано з тим, що дослідженні О. Орловим (2005) ґрунти характеризуються сильнішим, ніж у нашому експерименті ступенем опідзолення (середньо підзолисті), нижчим вмістом і запасами гумусу. Натомість, розглянуті нами едафотопи приурочені до старовікових мезотрофних вологих грабових дібров і характеризуються високим вмістом органічних речовин у ґрунті.

В наших дослідженнях встановлено, що на 3 рік після проведення рубань запаси енергії зменшуються, порівняно з контролем в 1,44 (ГВВГ) та 1,66 (СВГ) рази, а в едафотопах агроекосистем ріллі і сінокосу в 1,76 та 1,20 рази відповідно. В дослідженнях О. Орлова (2002) також виявлено подібні закономірності: якщо в дерново-середньопідзолистому ґрунті вологої мезотрофної грабової діброви ліщиново-зеленчукової запас енергії в 0-20 см склав 1,5±0,1 ТДж·га-1, то в освоєному (рілля) дерново-середньопідзолистому ґрунті - лише 0,4±0,1 ТДж·га-1. Зазначимо, що такі суттєві зміни енергетичного потенціалу ґрунту можуть бути спричинені не лише знелісненням, а конверсією природних екосистем в аграрні. Так, за даними В. Синявского (2007), після елімінації природного фітоценозу, запаси енергії в 0-20 см верстві чорнозему вилугуваного зменшились від 4,02 до 3,21 ТДж·га-1.

На рис. 3.6 представлено результати аналізу запасів енергії в 50-см товщі ґрунту - тобто всій кореневмісній зоні. Так, ще П. Костычев (1937) зазначає, що “Накопичення в ґрунті органічних речовин може залежати лише від рослинних коренів; просочування і перенесення органічних речовин в глибокі шари може мати порівняно із коренями мінімальне значення, при чому лише місцеве, а не всезагальне”. В наших дослідженнях також, нижче ризосферної зони (до глибини 40-45 см) вміст органічних сполук зменшується до значень, які знаходяться на межі точності методу. З огляду на це, для отримання інтегральної оцінки запасів енергії, на наш погляд, доцільно аналізувати верхню 50-см товщу ґрунту.

Як видно з наведених на рис.3.6 даних, найбільші запаси енергії (більше 6 ТДж·га-1) зосереджено на ріллі. Дещо менше - 5,76 і 5,61 ТДж·га-1 відповідно в едафотопах К і РПВГ. Решта едафотопів характеризується значно меншими кількостями енерговмісних субстратів і, відповідно, запасами енергії. Так на 3 рік після проведення рубань, в едафотопах варіантів ГВВГ, СВГ і С діагностовано зменшення енергетичного потенціалу ґрунту - на 2,47, 1,86 та 1,68 ТДж·га-1 у шарі 0-50 см. Зрозуміло, що для площі, 100 га (1 км2) - величини зростуть на два порядки до 247, 186 і 168 ТДж відповідно. Для порівняння - ядерний вибух над Хіросімою в 1945 році оцінюється у 63 ТДж (Malik, 1985).

Сильний миттєвий та пролонговані впливи часткового і повного знеліснення призводять до змін режимів функціонування екосистеми, порушують роботу її анаболічного та катаболічного блоків. Зі зростанням трансформованості детриту, суттєво зменшуються і запаси, накопиченої у ньому енергії. Цей факт, ймовірно, пов’язаний із змінами у структурі мікробо- і мікоценозу спричиненими проведенням лісогосподарських заходів (С.Л. Копій, 2009).

Цікаві статті з розділу

Сучасний екологічний стан Антарктичного півострова
Антарктичний півострів - це постійна низька температура повітря, майже постійні сильні вітри. Високий рівень ультрафіолетового опромінювання, низький атмосферний тиск і розріджене повітря теж не підні ...

Особливості фітоценозів Корецького лісництва Рівненського лісгоспу
Ліс регулює водний стік, пом’якшує клімат навколишнього середовища, водний режим ґрунтів і, особливо, пасовищних земель, покращує погодні умови, захищає поля від суховіїв, пилових бур, захищ ...

Екологічна оцінка стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела
Метою даної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад та набуття практичних навичок екологічної оцінки стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела. ...