Об’єкти та методи досліджень

Об’єктами досліджень є характерні для Буковини буково-ялицево-смерекові та буково-ялицеві насадження Буденецького лісництва ДП «Сторожинецьке лісове господарство», Славецького лісництва ДП «Берегометське лісомисливське господарство», Комарівського лісництва Сторожинецького та Іспаського лісництва Вижницького держспецлісгоспів АПК. Досліджували ділянки, розміщені на висоті над рівнем моря від 514 до 634 м з крутизною схилів 9-12 градусів, де корінними типами лісу є свіжа та волога ялицево-смерекова бучина С2(3)-яцсмБк і свіжа та волога ялицева бучина С2(3)- яцБк. Відповідно до «Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат» [9] та матеріалів лісовпорядкування, у цих деревостанах проведено перший прийом РПР, після чого основний породний склад деревостанів став таким - 5Бк3Ял2См та 6Бк4Яц (табл. 1).

Таблиця 1

Характеристика пробних площ дослідження природного поновлення деревостанів у Буковинських Карпатах та Передкарпатті

Виявляли вплив на природне поновлення лісу запропонованого нами методу сприяння цьому процесу шляхом рихлення ґрунту у процесі тракторного трелювання деревини при здійсненні основного лісогосподарського заходу - першого прийому рівномірно-поступових рубань (РПР). Дослідження здійснювали за загальноприйнятими галузевими методиками на засадах порівняльної екології.

Внаслідок проведення першого прийому РПР на пробних площах повноту деревостану було доведено до 0,5. Облік та аналіз природного підросту деревних рослин, який розвивався після РПР, проводили на 48 дослідних та 48 контрольних облікових майданчиках (далі - ОМ) розмірами 2 х 2 м, закладених на лісосіках (пробних площах - далі ПП). На дослідних ділянках мінералізацію ґрунту здійснювали запропонованим нами майданчиковим методом. Дослідні ділянки порівнювали з контрольними, де у процесі РПР мінералізацію ґрунту здійснювали рихленням ґрунту культиватором, як це зазвичай роблять у лісогосподарських підприємствах. Враховували дворічний життєздатний підріст на третій рік після рубання. Кількісну оцінку рослин проводили за шкалою В.Г. Нестерова, якісну оцінку підросту давали за шкалою М.В. Успенського [10]. Кількість і якість життєздатного підросту порівнювали також з ідентичними ділянками на суміжних лісосіках, де сприяння природному поновленню не здійснювали.

Цікаві статті з розділу

Генетично модифіковані організми – міфи та реалії
Населення нашої планети, що стрімко збільшується, спонукало учених і виробників не тільки інтенсифікувати вирощування сільськогосподарських культур і худоби, але і почати пошук принципово но ...

Розрахунок розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств
У результаті антропогенної діяльності відбувається забруднення атмосфери, що призводить до зміни хімічного складу атмосферного повітря. Під забрудненням атмосфери розуміють рідкі й тверді ча ...

Дослідження взаємозв’язків між живими організмами на прикладі екосистеми озера
Актуальність КР: Людина завжди цікавилася екологією з практичної точки зору з давніх часів. І тепер, коли людство хоче зберегти свою цивілізацію, воно більш ніж коли-небудь, має потребу в до ...