Наслідки забруднення атмосфери
Дослідження вчених свідчать, що смог виникає внаслідок складних фотохімічних реакцій (тому його ще називають фотохімічним смогом) у повітрі, забрудненому вуглеводнями, пилом, сажею та оксидами азоту під дією сонячного світла, підвищеної температури нижніх шарів повітря й великої кількості озону, який утворюється в результаті розпаду діоксиду азоту під впливом олефінів у парах несповна згорілого автомобільного палива.
В сухому, загазованому, теплому повітрі з´являється синюватий прозорий туман, який має неприємний запах, викликає подразнення очей, горла, задишку, спричинює розвиток бронхіальної астми, емфіземи легень тощо. Листя на деревах в´яне, стає плямистим, жовкне. Набагато прискорюються корозія металів, руйнування мармуру, фарб, гуми, швидко псуються одяг, взуття, порушується робота транспорту.[2]
Кислотні дощі
Оксиди сірки й азоту, що викидаються в атмосферу внаслідок роботи теплових електростанцій (ТЕС) та автомобільних двигунів, сполучаються з атмосферною вологою й утворюють дрібні крапельки сірчаної та азотної кислот, які переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на землю кислотними дощами. Ці дощі вкрай шкідливо впливають на довкілля:
знижується врожайність більшості сільськогосподарських культур через ушкодження листя кислотами;
з ґрунту вимиваються кальцій, калій і магній, що призводить до деградації рослинності й, як наслідок, - збіднення тваринного світу;
гинуть ліси (найчутливіші до кислотних дощів кедр, бук і тис);
отруюється вода озер і ставків, у них гине риба, зникають комахи;
щезають водоплавні птахи й тварини, що живляться комахами;
загибель лісів спричинює в гірських районах (таких як Карпати) зсуви та селі;
прискорюється руйнування пам´яток архітектури, споруд, особливо тих, що побудовані з вапняку, оздоблені мармуром;
збільшується захворюваність людей (найчастіше хворобами очей, органів дихання тощо). [2]
Взимку поблизу ТЕС і металургійних заводів іноді випадає також кислотний сніг, іще шкідливіший, ніж кислотний дощ, що пояснюється більшим вмістом у ньому кислот. Райони випадання такого снігу дістають одразу 4-5-місячну дозу забруднення, а внаслідок його танення навесні відбувається концентрація шкідливих речовин, тому тала вода інколи містить удесятеро більше кислот, ніж сам сніг. [2]
Більш як 230 озер у горах Адірондак (штат Нью-Йорк) мають критичний рівень забруднення сірчаною та азотною кислотами, принесеними кислотними дощами й снігом.До небезпечного для водних екосистем рівня закиснена також третина озер штату Флорида, 20 % озер штатів Массачусетс, Нью-Гемпшир, Род-Айленд.У такому самому стані перебувають 20 тис. озер півдня Швеції, сотні озер у Південній Канаді.[2]
[2]
Цікаві статті з розділу
Екологічне значення сукцесій
Якщо біогеоценоз не перебуває в стані швидкої або середньої сукцесії, то
продукція, біомаса й видове багатство в ньому коливаються навколо певного
середнього значення в результаті процесів с ...
Актуальні проблеми у сфері екологічної безпеки
Екологія сьогодні набуває значення наукової основи організації раціонального
природокористування. Нині вона визначається як вчення про взаємодію живих
організмів з навколишнім середовищем (д ...
Вода в харчуванні людини
Вода є одним з найважливіших елементів біосфери. Без води неможливе життя
людей, тварин і рослин. Людина без води може прожити не більше 5-6 діб.
Організм дорослої людини складається в серед ...