Оцінка лісових ресурсів модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся щодо їх відповідності принципам збалансованого лісокористування та

. Іншим деградаційним чинником на осушених торфовищах Малого Полісся є затяжні пожежі, які частіше виникають в посушливі роки. На прикладі осушувально-зволожувальної системи «Суйми» (Здолбунівський р-н Рівненської обл.) виявлено такі наслідки пожеж на торфовищах. Порушуються морфологічні та фізико-хімічні властивості ґрунту: змінюється будова і щільність ґрунтового профілю, загальна пористості, вологоємності тощо; майже повністю згорає органогенний горизонт, потужність якого знижується з 150-200 до 20 см.

. Хімічні властивості поверхневих вод порушуються внаслідок пірогенної мінералізації торфу, що призводить до вилуговування розчинених речовин атмосферними опадами з ґрунту та надходження їх в річкові води. Змінюється хімічний склад води: значно зростає концентрація SO42, Cl-, особливо PO43- та NO3-. Це може призводити до евтрофікаціі водних об'єктів та різкого зниження якості річкових вод. Загалом, збільшення вмісту іонів SO42-, Cl-, NO3-, PO43- стало причиною зростання мінералізації, яка перевищила 0,52 г/дм3, тобто вода стала солонуватою. Концентрація Na +, K+, Ca 2+ , Mg 2+ порівняно з показниками 2010 р. навпаки зменшилася.

. Після пожеж відбуваються кардинальні зміни в структурі рослинного покриву пірогенних утворень, що потребують додаткових багаторічних досліджень. У місцях, де внаслідок пірогенної деградації залишкова потужність торфу дуже мала, а ґрунтові води протягом року перебувають близько до поверхні, через 7-10 років трав’янисту рослинність змінять чагарники.

18. Одним із масштабних негативних чинників для природних екосистем є надмірна в Україні розораність території. Ця проблема є особливо актуальною для степової зони Криму, оскільки за відсутності деревної рослинності, вона зазнає сильного і негативного впливу вітрів, суховіїв, що спричиняють низку негараздів в агроландшафтах. Для захисту ґрунтів від вітрової і водної ерозії, підвищення врожайності сільськогосподарських культур одними із ефективних напрямів діяльності є агролісомеліорація.

. На прикладі території степового Криму розроблено напрями вдосконалення способів створення полезахисних лісових насаджень в умовах богарного і зрошуваного землеробства з урахуванням особливостей, зумовлених вибором деревної породи, характеристики її саджанців та умов вирощування дерев. Встановлено, що крім належного вибору асортименту деревних порід відповідно до лісотипологічних засад, необхідно також враховувати особливості формування деревостанів, залежно від їх цільового призначення та запланованої структури насадження. Важливе значення має вік і стан саджанців, кількість рядів у лісосмузі, схеми розміщення посадкових місць в ряду і між рядами, що забезпечує певну площу живлення дерев. Ефективність розвитку та збереженість лісових культур істотно залежить від якості агротехнічних прийомів та належного догляду за культурами.

. Для забезпечення швидшого формування деревостанів на зрошувальних угіддях доцільно використовувати породи, що мають швидкий ріст, наприклад тополю пірамідальну, яка випереджає горіх грецький та дуб звичайний пірамідальної форми за приростом у висоту і по діаметру. Дуб пірамідальний краще нарощує товщину стовбура, незначно поступаючись горіху грецькому. Горіх грецький відрізняється доброю здатністю накопичувати деревину, проте сильно відстає за висотою. Дуб каштанолистий поступається зазначеним видам за усіма таксаційними показниками.

. Завдяки довговічності та здатності формувати ефективні ажурні, продувні конструкції захисних лісосмуг, перспективною породою є дуб звичайний пірамідальної форми, він добре зберігається завдяки високій життєстійкості. Дуб звичайний росте повільно лише в перші роки після посіву, що потребує своєчасного лісогосподарського догляду. Необхідно забезпечити вирощування його садивного матеріалу. Порівняно із зазначеними видами в'яз дрібнолистий має значний відпад молодих саджанців, проте він є дуже життєздатним. Платан східний в умовах кримського степу є доволі зимостійким, проте росте нерівномірно, поступово знижуючи приріст з віком. Порода потребує збільшення площі живлення.

Цікаві статті з розділу

Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)
Значення водних артерій важко переоцінити. Річки, наприклад, забезпечують водою господарську діяльність людини, її повсякденний попит, відіграють важливу роль у функціонуванні суспільства. ...

Аналіз еколого-економічної ефективності використання природоохоронних заходів в області охорони атмосферного повітря та поверхневих вод
Проблема охорони навколишнього середовища продовжує залишатись однією з найбільш складних у глобальному аспекті. Особливо гострою вона є у регіонах з високим промисловим потенціалом, де в на ...

Ландшафтна екологія
Ландшафтна екологія – наука про комплексні взаємовідносини в екосистемах з географічної та екологічної точки зору. Для позначення просторової взаємодії природних явищ в рамках визначеного е ...