Оцінка лісових ресурсів модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся щодо їх відповідності принципам збалансованого лісокористування та

. У Буковинських Карпатах і Передкарпатті, Криму, Центральному Лісостепу, Західному Поліссі лісові ресурси істотно відрізняються за лісівничо-таксаційними показниками, мають різне функціональне призначення і зазнають відмінних за характеристикою впливів людської діяльності. Тривале орієнтування пріоритетів лісового господарства на економічні інтереси спричинило в усіх досліджуваних регіонах певну трансформацію лісового покриву, більше половини природних лісів замінено на монокультури, що призвело до збіднення біотичного і ландшафтного різноманіття. Усе це призводить до зниження загальної продуктивності і біологічної стійкості лісових екосистем, їхньої екологічної ролі у ландшафтах.

. У Буковинських Карпатах внаслідок тривалого і надмірного пасовищного та господарського навантаження верхня межа лісу знизилась на 200-300 м. У приполонинній смузі верхнього поясу гір лісові фітоценози істотно деградовані. Інтенсивного лісокористування без належного врахування гірських умов дещо погіршило структуру лісів. Порушення рослинного покриву на схилах спричинило активізацію ерозійних процесів і руйнацію екосистем водозборів, порушення стабільності розвитку водозбірних басейнів, трансформацію території.

. В наш час, після певного занепаду в період економічної кризи 90-х років ХХ ст. лукопасовищного господарства, Буковинських Карпатах і Передкарпатті відбувається добре природне поновлення головних лісоутворювальних порід на луках, що прилягають до лісових масивів. Це дає змогу лісогосподарським підприємствам у вологих смеречниках та вологих ялицевих смеречниках ефективніше використовувати природне лісовідновлення замість лісокультурного методу, що є більш затратним і збіднює біорізноманіття лісів. Сприяння природному поновленню прискорить природне залісення деградованих луків та полонин Буковинських Карпат і Передкарпаття.

. Двоприйомні рівномірно-поступові рубки є оптимальним варіантом поступових рубок головного користування для змішаних смереково-ялицево-букових деревостанів Буковинських Карпат та Передкарпаття. На лісосіках менше порушується технікою ґрунт та лісова підстилка, що зменшує, порівняно з суцільнолісосічними рубками, їх негативний вплив на водоохоронні та ґрунтозахисні властивості лісу. Ці рубки дають змогу виростити надійний молодий ліс завдяки збереженню самосіву голових лісоутворюючих порід. Кращі результати і скорочений термін між прийомами рубки отримуємо тоді, коли перший прийом співпадає з урожайним роком. Штучне залісення необхідне тільки на кам’янистих розсипах та майданчиках складування деревини.

. У свіжих і вологих гігротопах буково-ялицево-смерекових та буково-ялицевих насаджень Буковинських Карпат та Передкарпаття найефективніше застосувати при здійсненні рівномірно-поступових рубань трелювальні трактори зі спеціальними ланцюгами на ведучих колесах, що рихлять дернину і ґрунт лісосік. Забезпечується повноцінне відновлення головних лісоутворювальних порід, збереження корінних типів лісу, гармонійне поєднання екологічних, економічних вимог щодо лісоексплуатації і лісовідновлення, створення сприятливих умов для отримання і формування надійного молодого покоління лісу природного походження.

. Внаслідок надмірного рекреаційного навантаження порушується цілісність природних комплексів, спостерігається збіднення біорізноманіття лісових екосистем. На прикладі НПП «Холодний Яр», який є біоцентром екомережі Центрального Придніпров’я, має значну історичну цінність як територія зародження визвольної боротьби українського народу (Коліївщина, 1768 р.), виявлено, що найбільшого рекреаційного навантаження зазнають лісові екосистеми з цікавими для рекреантів історичними і природними об’єктами, які недостатньо обладнані належною інфраструктурою: дорогами, оглядовими площадками, пікніковими майданчиками тощо.

Цікаві статті з розділу

Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва
Тема контрольної роботи «Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва». Основне завдання сільського господарства полягає в одержанні високоякісної екологічно чистої продукції ро ...

Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів
З настанням глобальної екологічної кризи людство змушене вирішувати нові проблеми, що стосуються гармонізації відносин людини з природою, сталого та безпечного збалансованого соціально-еконо ...

Основні напрямки розвитку неоекології
Екологія як окремий розділ біологічної науки склалася наприкінці XIX ст. і розвивається швидкими темпами. Особливо значний інтерес до екології людське суспільство почало виявляти в середині ...