Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку екомережі Поділля
Примітка. *ПЗ - природний заповідник; НПП - національний природний парк; РЛП - регіональний ландшафтний парк; ПП - пам’ятка природи; ЗУ - заповідне урочище; БС - ботсад; ДП - дендропарк; ЗП - зоологічний парк; ППСПМ - парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва.
Враховуючи комплекс заходів, оцінку репрезентативності ЕМ Поділля було визначено за таким комплексом критеріїв: 1) загальна кількість ПЗОіТ певної території (64 адміністративних районів, фізико-географічних, геоботанічних областей, районів, адміністративних одиниць і територій природного районування); 2) загальна площа ПЗФ певної території (для 64 адміністративних районів); 3) відсоток заповідності території. Він визначається як відношення площі ПЗФ району до загальної його площі; 4) відсоток суворої заповідності. Визначається як відношення площ ПЗФ певної території з суворим режимом I категорії МСОП до площі району); 5) ступінь розчленованості (інсуляризованості) ПЗОіТ. Визначається як відношення площі відносно нестійких ПЗОіТ, що мають площу меншу 50 га до загальної площі ПЗФ району; 6) рівномірність розподілу об’єктів і територій ПЗФ по території адміністративного району (1 бал - нерівномірний розподіл, 2 бали - відносно рівномірний розподіл, 3 бали - рівномірний розподіл); 7) ландшафтна репрезентативність, представленість в мережі ПЗОіТ основних елементів ландшафту певної території: 1 бал - низька, 2 бали - задовільна, 3 бали - достатня, 4 бали - висока, 5 балів - дуже висока. Ландшафтні засади передбачають створення ПЗОіТ відповідно до типовості та унікальності різних рангів об’єднання ландшафтних одиниць. Вибір виду ландшафту для заповідання є комплексною проблемою, тому враховували як характерні риси, так і особливості класифікації ландшафтів. Наприклад, у межах фації доцільно створити заповідне урочище чи заказник, підтипу ландшафту - ПЗ чи НПП, типу ландшафту - БЗ. Для заповідання була врахована оптимальна репрезентативність ландшафтних компонентів і ландшафтів як окремих одиниць у межах фізико-географічних, зон, провінцій, областей і районів, що стануть еталонами і формуватимуть розгалужену мережу ПЗОіТ для організації моніторингу довкілля; 8) характеристика якісного складу ПЗФ певної території. Вона проводилася за шкалою, що визначена в Україні й за шкалою МСОП; 9) ботанічна значущість території. Її визначали за такими критеріями: а) флористична репрезентативність (типовість) і унікальність; б) генетична репрезентативність і унікальність. Перша оцінювалася за охопленням мережею ПЗОіТ флори регіону в цілому та рідкісних видів флори, зокрема, кількістю видів, занесених до: Червоного списку МСОП (2004); ЄЧС (1991); Конвенціі про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979); Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (СІTES, Вашингтон, 1973); ЧКУ (2009); регіонально рідкісних видів, що зростають на території Поділля (Тернопільської, Хмельницької, Вінницької областей); кількість ендемічних і реліктових видів; кількість видів, що знаходяться на межі ареалу. Флористична репрезентативність і унікальність оцінювалася за 5-бальною шкалою: низька, задовільна, достатня, висока, дуже висока. Друга (генетична репрезентативність та унікальність) визначалася наявністю в РЕМ типових і рідкісних фітоценозів (лісових, степових, наскельно-степових, лучних, болотних, водних), що входять до ЗКУ. Вона оцінювалася за 5-бальною шкалою: низька, задовільна, достатня, висока, дуже висока; 10) фауністична репрезентативність і унікальність визначалася за кількістю видів, занесених до: ЧС МСОП (2004); ЄЧС (1991); додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979); додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (СІTES, Вашингтон, 1973); ЧКУ (2009); Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (СМS, Бонн, 1979); Угоди про збереження афроєвразійських мігруючих водно-болотних птахів (АЕWA, Гаага, 1995); Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS, Бонн, 1979); переліків регіонально рідкісних видів фауни. Вона оцінювалася за 5-бальною шкалою. Фауністична цінність ПЗОіТ також визначалася за: а) біорізноманіттям її тваринного світу; б) кількістю місць гніздування й розмноження птахів; в) місцями нересту цінних видів риб; 11) гідрологічна цінність території була охарактеризована такими критеріями: а) водоресурсністю, яка визначалася параметрами: об’ємом водних ресурсів високоякісного складу; водоохоронним значенням території; водорегулюючим значенням території; б) типовістю (репрезентативністю) гідрологічних об’єктів, яка визначалася такими параметрами: відсотком площі гідрологічних заповідних об’єктів до однотипної площі певного регіону чи області; відсотком об’єму водних ресурсів, які охороняються на гідрологічно-заповідній території; в) рідкісністю та унікальністю гідрологічних явищ, які пов’язані з їх походженням, азональністю, наявністю джерел води з високими смаковими й лікувальними властивостями, водоспадів, виходу ґрунтових вод на поверхню; г) наявністю ВБУ регіонального, державного й міжнародного значення; 12) господарська цінність території. Вона визначалася запасами високоякісної питної води, лікарських рослин, ділової деревини, харчових продуктів, мінеральної води, лікувальної води, рекреаційними ресурсами; 13) історико-культурна цінність. До неї відносяться території і об’єкти культурної спадщини: місця, споруди (витвори), комплекси (ансамблі), їхні частини, пов’язані з ними території чи водні об’єкти, інші природні чи створені людиною об’єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з антропологічного, археологічного, естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; 14) середня площа заповідного об’єкта адміністративного району. Вона визначається співставленням площі ПЗФ адміністративного району до кількості ПЗОіТ цього району; 15) забезпеченість заповідними територіями на 1 жителя адмінрайону.
Цікаві статті з розділу
Вплив природних та соціально-економічних умов на екологічний стан рослинної продукції Борівського району Харківської області
В сучасних економічних умовах Борівський район Харківської області тяжіє до аграрно-промислової господарської спеціалізації. Це, з одного боку, зумовлено історичними традиціями, які ґрунтуються на вис ...
Рослинність України та вплив на неї антропогенної радіонуклідної аномалії
Розвиток атомної промисловості, випробування
ядерної зброї, аварії на атомних реакторах різного походження призводять до
локальних підвищень рівня діючих радіаційних доз і до глобального збі ...
Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику
Вихідні дані
Область
Донецька
Найменування НХР
Хлор
Відстань від населеного пункту
-
Ємнос ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.