Сучасний стан та динаміка забруднення басейну річки Стир

. Навіть без стічних вод, що надходять у р. Стир на сучасному етапі існують ще й речовини, які були заакумульовані раніше в донних відкладах. При певних умовах (кислотність, лужність, окисно-відновні умови, турбулентність) забруднюючі речовини, в т.ч. і важкі метали, мають здатність мігрувати від донних відкладів у воду. Саме явище деякого розвантаження забруднюючих речовин із донних відкладів у воду характерно на сьогодні для р. Стир.

. Недосконале функціонування МКОС. Зокрема, на початку 90-х років основна частина забруднення припадала на промислові стоки, що після очистки на локальних очисних спорудах усе одно містили важкі метали, СПАР і т.д. Зараз основна частина забруднення припадає на амоній сольовий, нітрити, нафтопродукти. Є підозра на зміну видового складу активного мулу.

Підсумовуючи, слід відмітити, що хоч із середини 90-х років р. Стир дещо і очистилась, але її стан усе ще далекий від екологічного оптимуму.

Не менш чітко проявляється і тенденція до забруднення інших річок урбоекосистеми Луцька. Їх екологічний стан різко погіршується при проходженні територією міста. Ці зміни зручно оцінити інтегральним показником - середнім коефіцієнтом забруднення (індексом забруднення). Так, зокрема, середній коефіцієнт забруднення (СКЗ) води р. Сапалаївки в межах міста становить 2,87, зростаючи нижче скиду неочищених стічних вод із колектора каналізації поверхневого стоку по вул. Карпенка-Карого до 3,94. СКЗ води р. Чорногузка дещо менший - 1,21, але теж суттєво зростає нижче скиду очищених стічних вод Гнідавського цукрового заводу - до 1,76. Річки Жидувка і Омеляник у зв'язку з малими розмірами мають стабільно високий СКЗ - відповідно 2,12 і 1,70.

Отже, практично весь басейн річки Стир характеризується СКЗ у діапазоні 1,5-2,0. Максимальними значеннями СКЗ виділяється територія південно-східного виробничого району.

Погіршення бактеріального стану води р. Стир зумовлено поганим санітарним станом річки, величезною кількістю смітників у заплаві річки, відсутністю санітарно-захисних і водоохоронних зон.

Проблема забруднення поверхневих вод для м. Луцька стоїть дійсно дуже гостро.

річка вода якість забруднення

Висновки

У курсовій роботі ми досліджували одну з актуальних проблем сучасності - еколого-гідрохімічний аналіз стану басейну річки Стир. Вивчення та аналіз наукових джерел дали нам змогу зробити наступні висновки.

Формування якості води у річках забезпечується сукупністю гідрохімічних, бактеріологічних, гідрологічних процесів, фізико-географічних і гідрометеорологічних особливостей регіону та рівня антропогенного впливу на водозбір. Весь цей вплив проявляється через процеси обміну речовин між різними середовищами.

В річці відбувається постійна зміна як загальної концентрації розчинених речовин, так і співвідношення між окремими з них. Також з течією відбувається переміщення розчинених у воді мінеральних та органічних речовин, нерідко разом з гідробіонтами. Уся ця рідка, тверда, розчинена і біологічна маса безперервно зміщується по руслу, аж до гирла річки, іноді на цьому шляху частина транспортованих речовин залишається у заплаві, переходить у підземні водоносні горизонти і рухається по них, або виділяється при випаровуванні в атмосферу.

Річка Стир - правий доплив р. Прип'яті, правого допливу р. Дніпра басейну Чорного моря. Її можна назвати транскордонним об'єктом, оскільки вона бере початок на південно-східній окраїні с. Пониква Бродівського району Львівської області, тече Малим Поліссям, Волинською височиною і Поліською низовиною, на 8 км вище кордону з Білоруссю р. Стир розгалужується на два рукави, якими впадає у р. Прип'ять.

Цікаві статті з розділу

Екологія регіону
Екологія людини є міждисциплінарною наукою, яка вивчає закономірності взаємодії людей із навколишнім середовищем, і є спільним науковим підрозділом географії, соціоекології та медицини, що в ...

Оцінка міграції цезію і стронцію на радіоактивно забруднених агроландшафтах приватних господарств та присадибних ділянок південної частини Київської області
Актуальність теми. Масштаб Чорнобильської катастрофи, найтяжчої за всю історію людства техногенної катастрофи, добре відомий як вченим, так і політикам всього світу. В навколишнє середовище ...

Ландшафтний моніторинг
Ландшафтний моніторинг як підсистема єдиної державної системи екологічного моніторингу підрозділяється на геоботаніческий, кліматичний (мезо- і мікрокліматичний), геохімічний, ґрунтовий і т ...