Сучасний стан та динаміка забруднення басейну річки Стир

Рис. 3.1 Динаміка забруднення води p. Cmup

Проведений аналіз результатів аналітичного контролю якості води р. Стир 2001-2007 pp. в різних пунктах створу свідчить, що за цей період якість води у р. Стир біля с. Мерва Горохівського району значно погіршилась - уміст завислих речовин збільшився у 9,5 раза, нітратів у 9 разів, проте зменшився вміст сульфатів у 0,8, хлоридів - у 0,9 раза. В районі м. Берестечко Горохівського району вміст завислих речовин збільшився у 4 рази; сульфатів - у 1,2; хлоридів - у 1,6; нітратів - у 9,2 раза. При виході р. Стир із Волинської області у с. Козлиничі Маневицького району ситуація поліпшується - завислих речовин збільшилося лише у 1,9 раза, хлоридів - у 1,04 раза; зменшився вміст сульфатів, нітратів, заліза. У створі Стиру - вище випуску очисних споруд м. Луцьк - зростає вміст завислих речовин у 3,5 раза; нітратів у 3,5 раза, проте зменшується вміст сульфатів, хлоридів. У створі р. Стир - нижче випуску очисних споруд м. Луцьк поліпшується якість води за вмістом завислих речовин, сульфатів, нітратів, заліза, але тут збільшується вміст нітратів. Аналізуючи ці результати якості води р. Стир, можна стверджувати про значні зміни в таких показниках, як уміст завислих речовин та вміст нітратів. Незважаючи на спад виробництва, відбувається забруднення водойм стічними водами, де основними забруднювачами є об'єкти комунального господарства, харчової промисловості, заклади охорони здоров'я. Крім того, р. Стир при весняних та літніх повенях часто виходить із берегів, підтоплює і заливає городи, пізніше з повеневими водами річки змиваються отрутохімікати, гербіциди, що застосовувалися під час обробітку землі, з розораних земель змиваються частини фунту і замулюють річку.

За даними Луцької санепідемстанції проведена оцінка санітарно-хімічного стану води р. Стир на основі порівняння результатів аналізів проб води 2007 з гранично допустимими концентраціям забруднюючих речовин для рибогосподарських водойм.

Значним забруднювачем р. Стир в межах Волинської області є Гнідавський цукровий завод, який скидає у річку недостатньо очищені стічні води Крім точкових джерел забруднення, значна кількість забруднюючих речовин надходить у річкову систему Стир із дифузних (розсіяних) джерел - поверхневий стік із сільськогосподарських угідь, територій підприємств, населених пунктів із ним у річку надходять завислі речовини, пестициди, сполуки азоту, важкі метали і т. д. Об'єми цих стоків та кількість у них забруднюючих речовин значно перевищують ті, що надходять із точкових джерел. Із унесених на поля добрив у водні об'єкти виноситься 10-20 % азотних сполук, 50-70% калійних і до 1% пестицидів.

Цікаво виглядає динаміка забруднення води р.Стир упродовж кількох останніх років. Нами розраховано значення середніх коефіцієнтів забруднення по основних забруднюючих речовинах протягом трьох років.

Загальна тенденція - зменшення забруднення річкової води, що відповідає зменшенню обсягів стічних вод (особливо промислових). Має місце інерційність забруднення води. Вона пояснюється наступними причинами:

. Окрім м. Луцька негативний вплив на якість води чинять і інші населені пункти, що використовують р. Стир для водозабезпечення промисловості і сільського господарства (м. Берестечко, СМТ Рожище). СМТ Млинів Рівненської області, що розміщується на р. Ікві, взагалі не має комунальних очисних споруд. Стічні води Млинова забруднюють р.Ікву,а потім і р. Стир, куди Іква впадає південніше м.Луцька.

Цікаві статті з розділу

Дослідження соціоекологічної системи свинокомплексу в Баштанському районі
Метою курсової роботи є аналіз соціоекологічної системи свинокомплексу в Баштанському районі. Для досягнення мети було розроблено карту-схему території розташування екосистеми, обгрунтовано ...

Рослинність України та вплив на неї антропогенної радіонуклідної аномалії
Розвиток атомної промисловості, випробування ядерної зброї, аварії на атомних реакторах різного походження призводять до локальних підвищень рівня діючих радіаційних доз і до глобального збі ...

Регіональні особливості природно-заповідного фонду Корюківського району
За останній час ПЗФ (природно-заповідний фонд) держави суттєво змінився, зокрема, більше ніж у двічі зросла його площа. Це сталося не тільки завдяки створенню багатьох нових об'єктів, в тому ...