Загальна характеристика басейну річки Стир

Річка Стир бере початок із заболоченої балки на південно-східній окраїні с. Пониква Бродівського району Львівської області, тече Малим Поліссям, Волинською височиною і Поліською низовиною. Напрям течії річки з півдня на північ зумовлений загальним зниженням у цьому напрямку висотних відміток. У верхній та середній течії звужені трапецієвидні ділянки (0,2-0,5 км) чергуються з коритоподібними розширеними (до 3-5 км); у пониззі долина річки невиразна.

Заплава двохстороння (шириною від 50-100 м у верхній частині до 1,5 - 2,0 км у пониззі), заболочена, із численними старицями.

Загальна довжина річки становить 494 км (у т. ч. в межах України - 445 км, в межах Волинської області -235 км). Площа басейну - 12900 км2, в т.ч. вище м. Луцька - 7200 км. Загальне падіння річки - 119,4 м (0,21 м/км), похил - 0,34 м/км, лісистість басейну - 22 %, заболоченість - 14%. Стир має понад 10 приток, із них основні: Слонівка, Іква, Кормин, Стубла (праві); Липа. Чорногузка, Сірна, Річиця (ліві).

Русло звивисте, місцями каналізоване, в нижній течії розгалужене. Ширина: у верхів'ї - 2-10 м; у пониззі - 30-50 м. Глибина: на плесах - 2,0-3,5 м, на перекатах - 0,5-1,5 м. Швидкість течії становить 0,2-0,5 м/с. Дно річки переважно рівне, на плесах - мулисто-піщане; на окремих перекатах - нерівне, кам'янисте.

За гідрологічним режимом р. Стир належить до східноєвропейського типу. Живлення річки мішане, із переважанням снігового. Режим характеризується яскраво вираженою повінню та досить тривалим меженним періодом. Весняний підйом рівня води припадає на першу декаду березня і проходить інтенсивно. Найвищий рівень підйому становить 0,3-2,5 м у верхній течії та 1,5-2,3 м у нижній. Інтенсивність підйому води становить 0,2-0,5 м/добу, але були й випадки з інтенсивністю до 1 м/добу. Найвищий рівень води при високій повені досягає 3,8-4,5 м ум. (над умовним рівнем водомірного посту Луцьк). Абсолютний максимум рівня води був відмічений 7-8 квітня 1932 р. (5,15 м). Найчастіше повінь має 1 пік, але якщо в цей час відбувається чергове різке похолодання або значні опади, то може мати і 2 піки. Загальна тривалість повені становить 50-90 днів. Тривалість меженного періоду влітку становить 130-150 днів. Літня межень триває з травня до листопада, а зимова - із грудня до лютого. Абсолютні мінімуми рівня води при літній межені - 0,27 м ум. (13 серпня 1963 p.), а взимку - 0,08 м ум. (13 грудня 1961 p.). Під час межені на річці спостерігаються дощові паводки. Висота рівня води може досягати на 2,0-2,6 м ум. Максимум відмічено 2 липня 1948 р. (4,24 м ум.). Найвищі рівні паводків значно нижчі, ніж найвищі рівні весняної повені. Стир починає замерзати на початку грудня з появою заберегів і "сала". Льодостав установлюється приблизно 1 січня, хоча бувають роки, коли річка практично не замерзає. В середині березня відбувається відкриття ріки від льоду. Спочатку з'являються промоїни і закраїни. Льодохід триває 2-10 днів.

Стік води протягом року розподілений нерівномірно. Найбільш багатоводною річка буває навесні. На весну припадає 50-70% стоку; на літо - 10-15 %; на зиму 15-30 % річкового стоку. Нерівномірність розподілу стоку визначається зональними факторами (кількість опадів і випаровування), а також азональними факторами: характером грунтів та рослинного покриву, геоморфологічною будовою басейну, впливом антропогенної діяльності. Гідрологічні пости розташовані біля м. Луцька (з 1923 р.), с. Полонного (з 1946 р.), с Млинок (з 1925 р.).

Цікаві статті з розділу

Охорона вод басейну р. Інгулець від впливу ГЗК
Загально відомий факт, що основою народногосподарського комплексу Кривбасу є залізорудна промисловість, яка базується на одному з найбільших у світі родовищ залізної руди. В промисловий комп ...

Розрахунок розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств
У результаті антропогенної діяльності відбувається забруднення атмосфери, що призводить до зміни хімічного складу атмосферного повітря. Під забрудненням атмосфери розуміють рідкі й тверді ча ...

Моніторинг екологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення
Проблема збереження ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь та родючості ґрунтів набула загрозливих масштабів. Це пов’язано зі значною розораністю території, із збільшенням викидів у земл ...