Основні методи дослідження якості води у річках

Біологічний метод застосовується також для попередньої оцінки екологічного стану річки з наступним хімічним та бактеріологічним аналізом води. Великою перевагою біологічного методу над іншими є те, що його застосування дає можливість отримати інформацію як про населення річки в цілому, так і про організми окремих біотопів. Разом з тим, слід вказати, що біологічний метод є більш суб'єктивний, ніж інші методи, які включають вивчення забруднення річок, але він більш чітко визначає не лише якість води, а і загальний стан екосистеми річки.

Санітарно-бактеріологічний. Цей напрям має переважно вузькопрактичне застосування, зокрема для визначення якості питної води, або рівня епідемічної небезпеки поверхневих вод. В основі його - дослідження та облік бактеріального населення водойм. При оцінці якості води цим методом використовуються як кількісні так і якісні показники. В останньому випадку, визначається видовий склад бактерій, що зустрічаються у воді. Кількісні показники особливо широко використовуються для порівняльної характеристики якості води в різних річках, або в одній і тій же річці, але на різних її ділянках.

З допомогою кількісного методу можна визначити ступінь бактеріального забруднення води в річці, хід та направленість процесів самоочищення в річці, їх інтенсивність тощо. Кількісний бактеріологічний метод особливо практикується для оцінки роботи фільтрів, на водопровідних станціях, оцінки роботи біофільтрів, ефективності роботи заходів з очищення поверхневого стоку, що надходить до річки з площі водозбору тощо [17, 30].

Якісні бактеріологічні дослідження води в річках проводяться переважно для характеристики фекального забруднення, індикатором якого є наявність у воді кишкової палички, або близьких до неї форм бактерій.

Екологічна класифікація якості води. Для різних практичних потреб суспільства потрібна глибоко наукова, але доступна практична методика оцінки якості води, що ґрунтується на природних властивостях і особливостях водних об'єктів. В інституті гідробіології НАН України були розроблені принципи побудови екологічної класифікації якості води. Згідно цієї класифікації якість води у переважній більшості малих річок України за даними проф. А.В. Яцика належить до 4-6 класів. Тобто, від "забрудненої" до "дуже забрудненої".

Аналіз сучасного стану якості води в річках з урахуванням економічного розвитку регіонів України та впливу на них господарської діяльності дозволив А.В. Яцику зробити розрахунки з визначення мінімальних змін забруднень з тим, щоб якість води в річках Карпат і Полісся повернулась до 3 класу, а для річок Лісостепу та Степу до 4 класу. В лісостеповій зоні якість води в річках відноситься до 6 класу. Щоб цей показник знизити до 5 класу, необхідно, наприклад, в річці Гнила Липа (басейн Південного Бугу) зменшити концентрацію нафтопродуктів з 0,45 до 0,30 мг/л.

Особливо низька якість води у степових річках. Якщо в річках лісостепу та Полісся якість води можна відновити шляхом зниження концентрації у воді невеликої групи забруднюючих елементів, то, наприклад, для відновлення якості води до 4 класу в р. Кальчик (басейн Азовського моря) необхідно значно знизити вміст сульфатів, хлоридів, нітратів, нітритів, цинку нафтопродуктів і це ще не повний перелік.

Цікаві статті з розділу

Характеристика ґрунтового покриву
У ґрунтовому покриві переважають чорноземні (53 %), сірі лісові (9 %), на півночі - дерново-підзолисті (27 %), у заплавах річок - лучні, лучно-болотні та болотні ґрунти (3 %). Майже вся територія о ...

Екологічна адаптація флори і фауни пустель
На планеті певним чином зосереджені певні природні зони і їхні пояси, зумовлюючи певні особливості умов середовища, з відповідними флористичними і фауністичними угрупуваннями з їхніми еколо ...

Історичні аспекти заповідної справи на Херсонщині
Актуальність теми. З метою охорони природних ландшафтів від надмірних змін внаслідок господарської діяльності людини на території України створюють природоохоронні території. Найважливішими ...