Поява науки екологічного права
У другій половині ХІХ - початку ХХ ст. велику увагу приділяли вивченню впливу окремих факторів (головним чином, кліматичних) на поширення та динаміку організмів. До догеккелевскому періоду розвитку екології відносять, зокрема, роботи вченого-агронома Ю. Лібіха, який сформулював відоме правило «лімітує чинника».
На початку ХІХ століття оформилися екологічні школи ботаніків, зоологів, гідробіологів, в кожній з яких розвинулися певні сторони екологічної науки: екологія тварин, екологія рослин, екологія мікроорганізмів, екологія комах, екологія озера, екологія лісу і т. п.
Основна увага стала приділятися аналізу щільності, народжуваності, смертності, віковій структурі, взаємодії груп організмів і їх взаємозв'язкам з навколишнім середовищем.
Цей період, в порівнянні з попереднім, був більш прогресивним. Завдяки йому в екології зародилося науковий напрямок - популяційна екологія, пріоритетною проблемою якої є біотичні взаємодії в біоценозі. Недолік цього напрямку у тому, що навіть при вивченні спільноти суть явищ зводиться до функціонування окремих популяцій, тобто до розкладання біоценозу на складові елементи.
Уявлення про цілісність природних систем, які об'єднують спільноти живих організмів і умови їх проживання в єдину функціональну структуру, сформульовані а працях одинаків, які не стали пануючими поглядами в наукових колах кінця ХIX століття. Системний підхід до вивчення біоценозу і біотопу як єдиного цілого виник в екології пізніше.
Цікаві статті з розділу
Поняття природних ресурсів
Природні ресурси - це природні компоненти та сили природи, що
використовуються або можуть бути використані як засоби виробництва та предмети
споживання для задоволення матеріальних і духовни ...
Еколого-економічна оцінка впливу мисливської фауни на агроценози Центрального Придніпров`я
Об’єкти
досліджень - мисливська видів птахів, агроценози.
Мета
роботи - дослідити сучасний стан мисливських видів
птахів Центрального Придніпров’я на прикладі Черкаської області: динамік ...
Рекультивація промділянки при поверхневому порушенні ландшафту
Дія
людини на природу багато в чому пов'язана з порушенням величезних територій.
Окрім безпосереднього порушення ґрунтів відбувається псування природних
ландшафтів, порушення гідрологічного ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.