Ґенеза екологічного права України: історичний аспект
Серед наукових досліджень періоду 60-х - 70-х років ХХ століття, присвячених проблемам лісокористування та його правового забезпечення, слід виділити монографічну працю Д.М. Ісупова «Правовий режим лісів СРСР». Досліджуючи ліси як об’єкт навколишнього природного середовища і об’єкт права виключної власності держави. автор визначив їх характерні особливості крізь призму співвідношення із землею (земельними ділянками, єдиним земельним фондом). В якості таких особливостей були визначені: а) ліс як об’єкт власності зберігається до того часу, доки він знаходиться в природному органічному взаємозв’язку із земель; б) користування лісом обов’язково пов’язано із користуванням землею; в) правовий режим земель лісового фонду обумовлює необхідність забезпечення покращення стану лісів; г) розповсюдженою формою користування лісом є строкове користування на відміну від постійного (безстрокового) користування землею; д) ліси не надаються у користування окремим громадянам [6, c. 6].
В цей же період отримують свій розвиток наукові дослідження, присвячені проблемам надрокористування та охорони надр. В 1969 р. з’являється теоретична праця М.О. Сиродоєва «Правовий режим надр», яка була присвячена аналізу гірничого законодавства, права державної власності на надра, системі органів, які здійснюють розвідку, розробку й охорону надр.
Аналізуючи питання виникнення права виключної державної власності на надра, автор зазначав, що в державі розпочалася робота з підготовки проекту Основ гірничого законодавства, на підставі яких повинні бути розроблені гірничі кодекси або гірничі закони союзних республік [7, с. 6]. Таким чином в юридичній літературі сформувалася ідея прийняття єдиного загальнодержавного законодавчого акту у формі Основ гірничого законодавства та відповідних республіканських гірничих кодексів чи законів. Ця ідея була відображенням поглядів науковців на завершення формування та виділення в якості самостійної гірничої галузі законодавства, а в майбутньому і галузі права.
Черговий стан становлення та розвитку науки екологічного права припадає на проведену кодифікацію земельного, водного, лісового та гірничого законодавства, яка тривала в період з 1968 по 1977 роки. Саме із нею вчені пов’язують надзвичайно потужне зростання науково-методологічних та теоретичних досліджень найрізноманітніших проблем правового регулювання охорони, використання та відтворення не лише окремих природних ресурсів і комплексів та навколишнього природного середовища в цілому, але й появи невідомих до цього напрямків теоретичного пошуку, доктринального тлумачення прийнятих законодавчих актів, що виводило наукову складову на її принципово новий, якісно змістовний рівень.
Цікаві статті з розділу
Водне середовище міста
Міські поселення здавна
виникали по берегах рік і озер, що служили джерелом водопостачання, а
найчастіше зручним транспортним шляхом. Одночасно ріки використовувалися для
видалення рідких і ...
Біоіндикація стану навколишнього природного середовища в зонах розташування тваринницьких господарств
На сьогодні основною характеристикою інтенсивного тваринництва є
утримання великої кількості тварин на невеликій території. Щоб одержати при
мінімальних витратах максимальну кількість продук ...
Еколого-економічні аспекти раціонального природокористування
Суттєво:
Після
вивчення матеріалу ви повинні:
Знати:
- що
таке екологічний збиток; з яких витрат він складається;
- як
встановлюється плата за забруднення навколиш ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.