Ґенеза екологічного права України: історичний аспект

Серед наукових досліджень періоду 60-х - 70-х років ХХ століття, присвячених проблемам лісокористування та його правового забезпечення, слід виділити монографічну працю Д.М. Ісупова «Правовий режим лісів СРСР». Досліджуючи ліси як об’єкт навколишнього природного середовища і об’єкт права виключної власності держави. автор визначив їх характерні особливості крізь призму співвідношення із землею (земельними ділянками, єдиним земельним фондом). В якості таких особливостей були визначені: а) ліс як об’єкт власності зберігається до того часу, доки він знаходиться в природному органічному взаємозв’язку із земель; б) користування лісом обов’язково пов’язано із користуванням землею; в) правовий режим земель лісового фонду обумовлює необхідність забезпечення покращення стану лісів; г) розповсюдженою формою користування лісом є строкове користування на відміну від постійного (безстрокового) користування землею; д) ліси не надаються у користування окремим громадянам [6, c. 6].

В цей же період отримують свій розвиток наукові дослідження, присвячені проблемам надрокористування та охорони надр. В 1969 р. з’являється теоретична праця М.О. Сиродоєва «Правовий режим надр», яка була присвячена аналізу гірничого законодавства, права державної власності на надра, системі органів, які здійснюють розвідку, розробку й охорону надр.

Аналізуючи питання виникнення права виключної державної власності на надра, автор зазначав, що в державі розпочалася робота з підготовки проекту Основ гірничого законодавства, на підставі яких повинні бути розроблені гірничі кодекси або гірничі закони союзних республік [7, с. 6]. Таким чином в юридичній літературі сформувалася ідея прийняття єдиного загальнодержавного законодавчого акту у формі Основ гірничого законодавства та відповідних республіканських гірничих кодексів чи законів. Ця ідея була відображенням поглядів науковців на завершення формування та виділення в якості самостійної гірничої галузі законодавства, а в майбутньому і галузі права.

Черговий стан становлення та розвитку науки екологічного права припадає на проведену кодифікацію земельного, водного, лісового та гірничого законодавства, яка тривала в період з 1968 по 1977 роки. Саме із нею вчені пов’язують надзвичайно потужне зростання науково-методологічних та теоретичних досліджень найрізноманітніших проблем правового регулювання охорони, використання та відтворення не лише окремих природних ресурсів і комплексів та навколишнього природного середовища в цілому, але й появи невідомих до цього напрямків теоретичного пошуку, доктринального тлумачення прийнятих законодавчих актів, що виводило наукову складову на її принципово новий, якісно змістовний рівень.

Цікаві статті з розділу

Вплив техногенного забруднення атмосфери на лісові насадження правобережжя Середнього Придніпров’я
Тема затверджена наказом в університеті № ____ від ____________ Термін подачі студентом завершеної випускної роботи 01.06. 2011 р. Випускна робота може бути подана у рукописній формі, ма ...

Гідрологічний нарис басейну річки Дністер
Вода є джерелом життя на Землі. Ріки і озера дають воду для зрошення та обводнення земель, служать цілям транспорту, водопостачання та джерелом утримання енергії. Окрім того, що вода – вели ...

Техногенні катастрофи, як фактор загрози біорізноманіттю
П`ять тисячоліть тому, коли з'явились перші міські поселення, почала формуватися і техносфера — сфера, яка містить штучні технічні споруди на Землі. Звичайно, тоді це були тільки елементи т ...