Ґенеза екологічного права України: історичний аспект
Серед наукових досліджень періоду 60-х - 70-х років ХХ століття, присвячених проблемам лісокористування та його правового забезпечення, слід виділити монографічну працю Д.М. Ісупова «Правовий режим лісів СРСР». Досліджуючи ліси як об’єкт навколишнього природного середовища і об’єкт права виключної власності держави. автор визначив їх характерні особливості крізь призму співвідношення із землею (земельними ділянками, єдиним земельним фондом). В якості таких особливостей були визначені: а) ліс як об’єкт власності зберігається до того часу, доки він знаходиться в природному органічному взаємозв’язку із земель; б) користування лісом обов’язково пов’язано із користуванням землею; в) правовий режим земель лісового фонду обумовлює необхідність забезпечення покращення стану лісів; г) розповсюдженою формою користування лісом є строкове користування на відміну від постійного (безстрокового) користування землею; д) ліси не надаються у користування окремим громадянам [6, c. 6].
В цей же період отримують свій розвиток наукові дослідження, присвячені проблемам надрокористування та охорони надр. В 1969 р. з’являється теоретична праця М.О. Сиродоєва «Правовий режим надр», яка була присвячена аналізу гірничого законодавства, права державної власності на надра, системі органів, які здійснюють розвідку, розробку й охорону надр.
Аналізуючи питання виникнення права виключної державної власності на надра, автор зазначав, що в державі розпочалася робота з підготовки проекту Основ гірничого законодавства, на підставі яких повинні бути розроблені гірничі кодекси або гірничі закони союзних республік [7, с. 6]. Таким чином в юридичній літературі сформувалася ідея прийняття єдиного загальнодержавного законодавчого акту у формі Основ гірничого законодавства та відповідних республіканських гірничих кодексів чи законів. Ця ідея була відображенням поглядів науковців на завершення формування та виділення в якості самостійної гірничої галузі законодавства, а в майбутньому і галузі права.
Черговий стан становлення та розвитку науки екологічного права припадає на проведену кодифікацію земельного, водного, лісового та гірничого законодавства, яка тривала в період з 1968 по 1977 роки. Саме із нею вчені пов’язують надзвичайно потужне зростання науково-методологічних та теоретичних досліджень найрізноманітніших проблем правового регулювання охорони, використання та відтворення не лише окремих природних ресурсів і комплексів та навколишнього природного середовища в цілому, але й появи невідомих до цього напрямків теоретичного пошуку, доктринального тлумачення прийнятих законодавчих актів, що виводило наукову складову на її принципово новий, якісно змістовний рівень.
Цікаві статті з розділу
Екологічне обґрунтування кореляційних особливостей зв'язків між організмами та середовищем їх існування
Кореляцією називається неповний зв'язок між досліджуваними явищами. Це
така залежність, коли будь-якому значенню однієї змінної величини може
відповідати декілька різноманітних значень іншої ...
Глобальні катастрофи, як прояв соціогеоекологічної кризи
Вчення про біосферу останнім часом займає ключові
позиції в еволюційному вченні, оскільки природний відбір є головним
направляючим еволюційним фактором, що включає пристосування організмів д ...
Екологія водосховищ
Режим річкового стоку характеризується значною
нерівномірністю і знаходиться в різкому протиріччі з режимом його споживання
більшістю галузей народного господарства. З усіх можливих засобів ...