Проблеми охорони природи

Управління якістю навколишнього середовища впливову роль відіграє позиція громадськості щодо можливого порушення екологічної рівноваги і врахування об'єктивних економічних чинників. Мається на увазі процедура погодження напрямів розв'язання екологічних проблем місцевою адміністрацією з громадськими екологічними структурами з метою комплексної оцінки впливу на навколишнє середовище і прийняття компромісного рішення заради задоволення інтересів усіх учасників цієї процедури. Розглянемо особливості державного регулювання екологічної діяльності деякими країнами світу.

Державне регулювання екологічної діяльності в США відбувається завдяки Агенції з охорони навколишнього середовища (1970), керівник якої безпосередньо підпорядковується Президенту країни. Крім Агенції екологічні функції виконують відомства федерального уряду: адміністративно-бюджетне управління (питання фінансування національних і галузевих програм екологічного призначення); міністерство внутрішніх справ (консервативна охорона природних об'єктів); національне управління з питань освоєння океану і атмосфери (зокрема метеослужба і геодезичні дослідження); міністерство транспорту (охорона прибережних морських вод); міністерство сільського господарства (використання пестицидів, попередження деградації земель) та ін.

Найвищим координаційним Центром програми охорони навколишнього середовища і природи в США є Президентська Рада з питань якості навколишнього середовища, яка щороку готує Президенту відповідні звіти. Після їх розгляду Президент направляє доповіді до Конгресу з метою розробки законодавчих пропозицій. У свою чергу Президентська Рада отримує від федеральних відомств висновки щодо можливого впливу запропонованих заходів, координує відповідні плани, контролює діяльність всіх підрозділів контролю і спостережень, готує рекомендації Президенту щодо поліпшення стану навколишнього середовища. Під впливом дії Агенції в Конгресі США налічується близько 20 комітетів, які аналізують і розробляють проекти законів з охорони довкілля.

Дещо інша система існує у Франції, побудована по вертикалі: міністерства - міжвідомчі управління. Функціонально міністерства поділені на органи регулювання і органи загального «невтручання», до яких належить Міністерство охорони природи і навколишнього середовища. Призначення міністерства полягає у тому, щоб розробляти і впроваджувати загальні екологічні рішення, здійснювати міжвідомчу координацію і сприяти інформаційному забезпеченню охорони природи.

Для Франції характерним є децентралізований підхід до екологічного управління, який здійснюється трьома підрозділами центрального уряду. По-перше, це Верховний комітет з навколишнього середовища; по-друге, міжвідомча рада з питань охорони природи і навколишнього середовища; по-третє, національна рада охорони природи, яка займається організацією заповідної справи і підпорядковується Міністерству охорони природні і навколишнього середовища. Крім того, значний обсяг роботи виконують департаменти, територіальні місцеві і приватні установи, які займаються погоджуванням і координуванням інтересів промисловців, аграріїв і місцевого населення.

Відповідно до законодавства Великобританії діє порядок погодження діяльності органів місцевої влади з басейновими інспекціями, оскільки територіальний поділ країни не збігається з басейнами основних річок. Місцеві органи наділені повноваженнями стосовно оцінки екологічного стану водних ресурсів контролю за використанням води і скидання стічних вод, здійснення моніторингу якості водних ресурсів.

Цікаві статті з розділу

Екологічні проблеми міст України
Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішальне зумовлені двома факторами — «демографічним вибухом» другої половини XX ст. та науково-технічною рево ...

Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням перспективи їх розвитку) не створюють максимальної ...

Розробка методологічних засад інтегрованого управління лісовими ресурсами
Звіт про НДР: 64 стор., 5 рис., 15 табл., 67 використаних джерел. Об’єкт дослідження - лісові ресурси модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісост ...