Проблеми охорони природи
Управління якістю навколишнього середовища впливову роль відіграє позиція громадськості щодо можливого порушення екологічної рівноваги і врахування об'єктивних економічних чинників. Мається на увазі процедура погодження напрямів розв'язання екологічних проблем місцевою адміністрацією з громадськими екологічними структурами з метою комплексної оцінки впливу на навколишнє середовище і прийняття компромісного рішення заради задоволення інтересів усіх учасників цієї процедури. Розглянемо особливості державного регулювання екологічної діяльності деякими країнами світу.
Державне регулювання екологічної діяльності в США відбувається завдяки Агенції з охорони навколишнього середовища (1970), керівник якої безпосередньо підпорядковується Президенту країни. Крім Агенції екологічні функції виконують відомства федерального уряду: адміністративно-бюджетне управління (питання фінансування національних і галузевих програм екологічного призначення); міністерство внутрішніх справ (консервативна охорона природних об'єктів); національне управління з питань освоєння океану і атмосфери (зокрема метеослужба і геодезичні дослідження); міністерство транспорту (охорона прибережних морських вод); міністерство сільського господарства (використання пестицидів, попередження деградації земель) та ін.
Найвищим координаційним Центром програми охорони навколишнього середовища і природи в США є Президентська Рада з питань якості навколишнього середовища, яка щороку готує Президенту відповідні звіти. Після їх розгляду Президент направляє доповіді до Конгресу з метою розробки законодавчих пропозицій. У свою чергу Президентська Рада отримує від федеральних відомств висновки щодо можливого впливу запропонованих заходів, координує відповідні плани, контролює діяльність всіх підрозділів контролю і спостережень, готує рекомендації Президенту щодо поліпшення стану навколишнього середовища. Під впливом дії Агенції в Конгресі США налічується близько 20 комітетів, які аналізують і розробляють проекти законів з охорони довкілля.
Дещо інша система існує у Франції, побудована по вертикалі: міністерства - міжвідомчі управління. Функціонально міністерства поділені на органи регулювання і органи загального «невтручання», до яких належить Міністерство охорони природи і навколишнього середовища. Призначення міністерства полягає у тому, щоб розробляти і впроваджувати загальні екологічні рішення, здійснювати міжвідомчу координацію і сприяти інформаційному забезпеченню охорони природи.
Для Франції характерним є децентралізований підхід до екологічного управління, який здійснюється трьома підрозділами центрального уряду. По-перше, це Верховний комітет з навколишнього середовища; по-друге, міжвідомча рада з питань охорони природи і навколишнього середовища; по-третє, національна рада охорони природи, яка займається організацією заповідної справи і підпорядковується Міністерству охорони природні і навколишнього середовища. Крім того, значний обсяг роботи виконують департаменти, територіальні місцеві і приватні установи, які займаються погоджуванням і координуванням інтересів промисловців, аграріїв і місцевого населення.
Відповідно до законодавства Великобританії діє порядок погодження діяльності органів місцевої влади з басейновими інспекціями, оскільки територіальний поділ країни не збігається з басейнами основних річок. Місцеві органи наділені повноваженнями стосовно оцінки екологічного стану водних ресурсів контролю за використанням води і скидання стічних вод, здійснення моніторингу якості водних ресурсів.
Цікаві статті з розділу
Дослідження взаємозв’язків між живими організмами на прикладі екосистеми озера
Актуальність КР: Людина завжди цікавилася
екологією з практичної точки зору з давніх часів. І тепер, коли людство хоче
зберегти свою цивілізацію, воно більш ніж коли-небудь, має потребу в до ...
Проблема утилізації твердих побутових відходів
Сміттєві війни, комунальні
корупційні оборудки й створення стихійних звалищ триватимуть в Україні
безкінечно, якщо докорінно не буде змінено всю систему поводження з відходами.
У Німеччин ...
Аграрна фітомеліоративна зона урбанізованих районів
Фітомеліоративну роль в умовах великих міст і міських
агломерацій відіграють не лише зелені насадження, але й усі
сільськогосподарські землі, які в період вегетації продукують кисень,
зволо ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.