Історія дослідження Антарктиди

На першість у відкритті Антарктиди претендують три нації. 26 січня 1820 року російський мореплавець, військово-морський капітан (а пізніше адмірал) Тадеуш Беллінсгаузен (точніше - Фабіан фон Беллінсгаузен, естонець за національністю) перетнув Південне полярне коло і наступного дня крізь важкий сніг побачив землю, вкриту льодовими полями. Але він тоді не зрозумів, що вперше побачив Антарктичний континент, і тому ніколи не стверджував про відкриття шостого континенту. На шлюпках «Восток» та «Мирний», споряджених і відправлених в експедицію російським царем Олександром І, Беллінсгаузен відкрив острів і назвав його на честь царя Олександра І. В лютому 1821 року експедиція дослідила південне узбережжя Південних Шетландських островів. У результаті навколосвітньої подорожі, що проходила головним чином південніше 60-ї паралелі, на географічній карті з'явилося багато нових назв [16, 73].

Біля Південних Шотландських островів російські моряки зустріли американське звіробійне судно на чолі з капітаном Натаніелом Палмером, який, як вважають американські історики, побачив Антарктиду в листопаді 1820 року.

А через три дні, після того як Беллінсгаузен досяг о-ва Олександра І, відомий англійський мореплавець і дослідник Едвард Брансфілд став першою людиною, яка 30 січня 1820 року побачила узбережжя Антарктичного півострова. Цю землю він назвав Трініті Ланд - тепер півострів Трініті (острів Троїці).

У лютому 1832 року англійський мореплавець Джон Біско відкрив острови, які носять його ім'я. А через кілька днів він побачив острови західніше Антарктичного півострова, які потім стали відомі як Архіпелаг Вільгельма.

До складу архіпелагу Вільгельма входять Аргентинські острови, де нині знаходиться українська антарктична станція Академік Вернадський. В 1935 році британці заснували на острові Вінтер архіпелагу Аргентинські острови антарктичну станцію, яка зараз має назву Ворді хауз (Wordy House) і є історичним пам'ятником.

На острові Галіндез англійцями засновано наукову станцію Фарадей. Після підписання Меморандуму між Британською антарктичною службою та українським Центром антарктичних досліджень у 1995 році, цю наукову станцію передано Україні (6 лютого 1996 року) і перейменовано в Академік Вернадський.

Перший українець потрапив до Антарктиди ще у складі експедиції Р. Скотта на початку XX ст. Українські вчені брали участь у всіх антарктичних експедиціях колишнього СРСР. Перша з них розпочала роботу 1955 р. У 1959 р. Україна, як повноправний член ООН, приєдналася до Міжнародного договору про Антарктиду. Необхідність координації зусиль різних науково-дослідних організацій з вивчення «шостого» материка привела до створення Центру антарктичних досліджень (ЦАД) та Міжвідомчого антарктичного комітету і (МАК). У вересні 1994 р. наша держава стала членом Міжнародного наукового комітету антарктичних досліджень [16, 74].

Антарктида є материком міжнародного співробітництва: Нині тут, де зосереджені величезні природні багатства, працює понад 40 наукових станцій 17 держав. Крім того, Антарктида - це «кухня погоди» і «холодильник» yciєї нашої планети. Тому для України важливо брати участь у дослідженнях цього материка.

Цікаві статті з розділу

Аграрна фітомеліоративна зона урбанізованих районів
Фітомеліоративну роль в умовах великих міст і міських агломерацій відіграють не лише зелені насадження, але й усі сільськогосподарські землі, які в період вегетації продукують кисень, зволо ...

Природно-заповідний фонд Харківської області
Екологічна ситуація, що склалась сьогодні на планеті, потребує пошуку ефективних засобів і шляхів захисту навколишнього природного середовища від знищення. На сьогодні всім зрозуміло, що нео ...

Фітотоксичність та хімічне забруднення ґрунтів м. Біла Церква
Прогресуюча дія господарської діяльності людства на природне середовище досягла рівня, при якому відбуваються істотні зміни в хімічному складі ґрунтового покриву широких територій. У загальн ...