Платежі за викиди та скиди забруднюючих речовин у Харківському районі
(2.6)
де Млі - обсяг скиду і - тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;
Мпі - обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного
скиду і ліміту і - тої забруднюючої речовини), т;
Нбі - норматив збору за тонну і - тої забруднюючої речовини, грн./т;
Крб - регіональний (басейновий) коригуючий коефіцієнт;
Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди
забруднюючих речовин - 5.
В таблиці 2.4 наведено дані для розрахунку суми збору за скиди забруднень у Харківському районі.
Дані в таблиці 2.4 наведені на підставі матеріалів Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища у Харківській області за 2006р.
Таблиця 2.4 - Вихідні дані для розрахунку суми збору за скиди забруднень у Харківському районі [3]
|
Назва речовини |
Обсяг скиду, т |
Норматив плати, грн./т |
|
1. Органічні речовини (за показниками БСК5) |
30,5 |
21 |
|
2. Завислі речовини |
23,6 |
1,5 |
|
3. Нафтопродукти |
0,0963 |
309 |
|
4. Азот загальний |
12,8 |
10,5 |
Розрахунок суми збору за скиди стаціонарними джерелами забруднення у Харківському районі. Враховуючи те, що обсяги скидів забруднюючих речовин у Харківському районі знаходяться в межах ліміту, розрахунок здійснюється за наступною формулою:
=(21 грн./тЧ30,5 тЧ2,2)+(1,5 грн./тЧ23,6 тЧ2,2)+(309 грн./тЧ0,0963 тЧ2,2)+(10,5 грн./тЧ12,8 тЧ2,2)=1409,1 грн.+77,88 грн.+65,46 грн.+295,68 грн.=1848,12 грн.
Таким чином, збиток перевищує суму збору майже в 12 разів. Таким чином, компенсація завданого збитку водним об’єктам в результаті скиду забруднюючих речовин складає лише 6 %, що є занадто низьким показником. Тобто, незважаючи на те, що кожного року підприємства, організації, установи, що здійснюють забруднення водних об’єктів, вкладають кошти у відновлення та захист водних об’єктів, не компенсують у повному обсязі завдані ними збитки. Таким чином, існує нагальна необхідність підвищити нормативи плати за викиди та скиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря та водні об’єкти відповідно. Причому, сума збору повинна бути не меншою, ніж сума нанесеного збитку.
Система екологічних платежів створює фінансову основу природоохоронної діяльності і формує економічний мотиваційний інструментарій зниження деструктивного впливу на природне середовище. Однак, кардинальних успіхів у вирішенні екологічних проблем можна досягти лише за умови зміни стратегічних напрямків реалізації економічної політики, спрямування її на екологізацію всього циклу виробництва і споживання продуктів і послуг [2].
Для збереження та покращення екологічного стану всіх компонентів природного середовища необхідно зменшити негативний антропогенний вплив, а плата за завдану шкоду повинна бути адекватною нанесеному збитку, тобто повинен виконуватись один із принципів сталого розвитку: "Забруднювач навколишнього природного середовища повинен платити за завдану йому шкоду і ця плата повинна бути адекватна нанесеному збитку".
Цікаві статті з розділу
Розробка методологічних засад інтегрованого управління лісовими ресурсами
Звіт про НДР: 64 стор., 5 рис., 15 табл., 67
використаних джерел.
Об’єкт дослідження - лісові ресурси модельних підприємств Криму,
Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісост ...
Наукові основи раціонального користування та управління навколишнім середовищем
Тема контрольної роботи "Наукові
основи раціонального користування та управління навколишнім середовищем".
В умовах зростаючого
антропогенного впливу на навколишнє середовище оч ...
Екологічне обґрунтування кореляційних особливостей зв'язків між організмами та середовищем їх існування
Кореляцією називається неповний зв'язок між досліджуваними явищами. Це
така залежність, коли будь-якому значенню однієї змінної величини може
відповідати декілька різноманітних значень іншої ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.