Платежі за викиди та скиди забруднюючих речовин у Харківському районі
Система платежів (зборів) за порушення природного середовища має такі основні елементи:
- порядок вилучення коштів в економічних суб’єктів;
- ставки платежів, що встановлюють певну відповідальність між кількісними показниками впливу на природне середовище і величиною вилучення коштів;
допустимі межі порушення середовища; як правило, ставки за понадлімітне порушення середовища збільшуються в 3 - 5 разів; змінюється і порядок віднесення платежів: платежі за порушення середовища в межах лімітних значень списуються на виробничу собівартість підприємств, платежі за понадлімітний вплив на середовище вилучається з прибутку;
порядок розподілу зібраних коштів.
Наразі в Україні діють системи платежів (зборів) за такі види порушення середовища:
- забруднення атмосфери, у тому числі стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;
- забруднення водних об’єктів;
розміщення відходів;
спричинення збитків рослинам і тваринам.
Загальний порядок вилучення платежів (зборів), а також нормативи (ставки) збору за першими трьома видами порушеннями середовища затверджені Постановою КМ України від 01.03.99 р. №303, редакція від 01.01.06 р. "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" [5] та Наказу Міністерства екологічної безпеки України і Державної Податкової Адміністрації України №162/379 від 19.07.99 р., редакція 05.11.04. р. "Про затвердження інструкції про Порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища" [4].
Сума збору, який нараховується за викиди стаціонарними джерелами забруднення визначається за формулою [1]:
(2.5)
де Мі - фактичний обсяг викидів і - тої забруднюючої речовини, т;
Нбі - норматив збору за тонну і - тої забруднюючої речовини, грн./т;
Ннас. - коригувальний коефіцієнт, який встановлюється залежно від
чисельності жителів населеного пункту
Кф - коригувальний коефіцієнт, який встановлюється в залежності
від народногосподарського значення населеного пункту.
Для Харківського району значення Ннас дорівнює 1,2, а значення Кф дорівнює 1.
В таблиці 2.3 наведено дані для розрахунку суми збору за викиди забруднень у Харківському районі.
Дані в таблиці 2.3 наведені на підставі матеріалів Головного Управління Статистики у Харківській області.
Таблиця 2.3 - Вихідні дані для розрахунку суми збору за викиди забруднень у Харківському районі [3]
Назва речовини |
Обсяги викиду, т |
Норматив плати, грн./т |
1. Оксид азоту |
62,314 |
80 |
2. Сірчистий ангідрид |
3,318 |
80 |
3. Аміак |
0,729 |
15 |
4. Окис вуглецю |
272,086 |
3 |
5. Ацетон |
0,342 |
30 |
6. Сажа |
2,299 |
19,5 |
7. Оксид хрому |
0,008 |
572 |
Розрахунок суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення:
=(80 грн./тЧ62,314 тЧ1,2Ч1)+(80 грн./т Ч3,318 т Ч1,2 Ч1)+(15 грн./тЧ0,729 тЧ1,2Ч1)+ )+(3 грн./т Ч272,086 т Ч1,2 Ч1)+(30 грн./т Ч0,342 т Ч1,2 Ч1)+(19,5 грн./т Ч2,299 т Ч1,2 Ч1)+(572 грн./т Ч0,008 т Ч1,2 Ч1)=5982,144 грн.+318,528 грн.+13,122 грн.+979,5096 грн.+12,312 грн.+53,7966 грн.+5,4912 грн.=7364,9034 грн.
Таким чином, збиток перевищує суму збору в 485 разів, тому що величина збитку від забруднення атмосферного повітря на території Харківського району у 2005 р. становила 3568876,935 грн., а сума збору - лише 7364,9034 грн.
Сума збору, який встановлюється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти визначається за формулою [1]:
Цікаві статті з розділу
Співвідношення особливостей накопичення важких металів в овочах та фруктах в умовах великого міста
У зв’язку з погіршенням в Україні екологічного стану навколишнього
середовища постало питання достеменного вивчення і об’єктивної оцінки стану
рослинної продукції. У Харкові розроблена і усп ...
Еколого-економічні проблеми водокористування та шляхи їх вирішення
Водні запаси на Землі
величезні, вони утворять гідросферу - одну з потужних сфер нашої планети.
Гідросфера - найважливіший елемент біосфери. Вона поєднує всі води земної кулі,
включаючи оке ...
Моніторинг екологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення
Проблема збереження ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь та родючості ґрунтів набула загрозливих масштабів. Це пов’язано зі значною розораністю території, із збільшенням викидів у земл ...