Дослідження ПАК

Автомобільний та залізничний транспорт відносять до стійких антропогенних забруднювачів. Окиси азоту, двоокиси вуглецю погіршують екологічний стан атмосферного повітря лінійно-дорожних ландшафтів, особливо влітку, коли погіршенню сприяють метеорологічні умови. Свинець, вуглець погіршують стан ґрунту лінійно-дорожних ландшафтів тим, що елементи накопичуються та ґрунти не здатні до самоочищення. В цілому, екологічний стан задовільний

4.

Клас водних антропогенних ландшафтів - водосховища, ставки, канали, в даному випадку Червонооскільське водосховище, річки Горохуватка, Солона, Борова.

Розрахуємо площу водних антропогенних ландшафтів :

F= ПТК в /S району х 100%, де

F - відсотковий вміст даного ПТК у загальній площі району,

ПТК в - водні антропогенні ландшафти ( 0.056 тис.кв.км )району - площа Борівського району, ( 0.8 тис.кв.км )

F=56 /800 х 100%;

F= 7 % території;

В результаті інтенсивного використання водних антропогенних ландшафтів відбуваються їх кількісні й якісні зміни. Кількісні зміни полягають у тому, що змінюється кількість води, придатної для господарських потреб, зменшується водний баланс річок. Якісні зміни зумовлені тим річки є не лише джерелом водопостачання, а й басейном, куди скидаються сільськогосподарські й господарсько-побутові скиди. Інтенсивне впровадження зрошувального землеробства та інтенсивна хімізація призвели до засолення ґрунтів, забруднення вод. Тому екологічний стан водних антропогенних ландшафтів вважаємо незадовільний.

5.

Клас рекреаційних ландшафтів, що виникли у зонах відпочинку населення та активного туризму розташовані на березі Червонооскільського водосховища та в соснових борах району, на берегах річки Борова та Горохуватка.

Розрахуємо їх площу:

F= ПТК р/S району х 100%, де

F - відсотковий вміст даного ПТК у загальній площі району,

ПТК р - рекреаційні антропогенні ландшафти ( 0.068 тис.кв.км )району - площа Борівського району, ( 0.8 тис.кв.км )

F=68 /800 х 100%;

F= 8.5%

Враховуючи низьку щільність населення району та недостатню роботу соціального комплексу району рекреаційні антропогенні ландшафти району не використовуються належним чином. Екологічний стан їх можна вважати задовільним.

6.

Клас промислових ландшафтів, які з’явилися внаслідок промислового виробництва майже не розповсюджені (промплощадки харчосмакової фабрики, комбікормовий і цегельний заводи у с.м.т. Боровій)

Розрахуємо площу:

F= ПТК п /S району х 100%, де

F - відсотковий вміст даного ПТК у загальній площі району,

ПТК п - промислові антропогенні ландшафти ( 4 кв.км )району - площа Борівського району, ( 800 кв.км )

F= 4 /800 х 100%;

F= 0.5%

Промислові антропогенні ландшафти розташовані на природних ландшафтах підвищених лесових рівнин). Це корінні ландшафти, представлені зниженими алювіальними заплавними рівнинами та низькими алювіальними терасованими рівнинами. Незначне навантаження на ландшафти призводить до стабільного задовільного екологічного стану ландшафтів. Таким чином, для території Борівського району характерний різний екологічний стан антропогенних ландшафтів. Корінні ландшафти, що збереглися біля с. Ченещина збереглися на території дослідження. Це підтримує стійкість стану утворенних похідних антропогенних ландшафтів. Несприятливий екологічний стан низьких алювіальних терасованих рівнин, алювіальних заплавних рівнин. Це пояснюється високою сільськогосподарською, а також значно нижчою селитебною, промисловою та транспортною освоєністю цих видів ландшафтів і не завжди раціональними природоохоронними заходами. На території району проводиться висадка дерев і кущів на пісках, проте в недостатній мірі. В районі проводиться також заходи щодо захисту рослин (садів у північній частині району та полів у південній частині району) від комах-шкідників. Щодо охорони земель та боротьбі з несприятливими природними процесами та явищами у районі проводять висадка полезахисних лісових смуг.

Цікаві статті з розділу

Аналіз діяльності підприємства Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства
Практика проходила в Західно-Чорноморському басейновому управлінні охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Одеському територіальному відділі з 8 с ...

Еколого-економічна оцінка впливу мисливської фауни на агроценози Центрального Придніпров`я
Об’єкти досліджень - мисливська видів птахів, агроценози. Мета роботи - дослідити сучасний стан мисливських видів птахів Центрального Придніпров’я на прикладі Черкаської області: динамік ...

Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський
Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медик ...