Дослідження ПАК
Антропогенні ландшафти, що утворилися й функціонують на території Борівського району відрізняються невеликою різноманітністю. Можна виділити такі класи антропогенних ландшафтів [13,14]:
1. Клас сільськогосподарських ландшафтів: землі під сільськогосподарськими угіддями, сади. Території, розташовані по всій території району (колективні та фермерські господарства району біля наступних сіл: Першотравневе, Піски - Радьківські, Горохуватка, Богуславка, Чернещина, Шийківка.
Розрахуємо площу сільськогосподарських ландшафтів:
F= ПТК с.-г. /S району х 100%, де
F - відсотковий вміст даного ПТК у загальній площі району,
ПТК с.-г. - сільськогосподарські, ( 650 кв.км)району - площа Борівського району, ( 0.8 тис.кв.км )
F=650 /800 х 100%;
F= 81.25%
Екологічний стан сільськогосподарських антропогенних ландшафтів можна вважати незадовільним. В результаті інтенсивного ведення сільського господарства та утворення антропогенних сільськогосподарських ландшафтів (Правобережжя та Лівобережжя р. Оскіл) надзвичайно змінена морфолітогенна основа, відбулася повна деградація корінного біоценотичного покриву. Це призвело до незадовільного виконання екологічних функцій ПТК на цих територіях: знизилась геологічна стійкість територій, а саме збільшилась площа ерозійних процесів, відмічається засолення та вторинне засолення ґрунтів, про що свідчить зміна флористичних асоціацій на цих територіях. Тому нехтування особливостями рельєфу та ґрунту призводять до зменшення поживних органічних речовин у гумусному горизонті, до змиву родючого горизонту. Це в свою чергу до погіршення якості біологічної продукції, яка тут вирощується.
2. Клас селитебних ландшафтів - території мало (с. Підлиман) та багатоповерхової забудови, що зосереджені в с.м.т. Боровій.
Розрахуємо площу селитебних ландшафтів:
F= ПТК с /S району х 100%, де
F - відсотковий вміст даного ПТК у загальній площі району,
ПТК с - селитебні ландшафти, ( 0.24 тис.кв.км )району - площа Борівського району, ( 0.8 тис.кв.км )
F=240 /800 х 100%;
F= 3 %
Цей клас антропогенних ландшафтів не набув ще свого широкого розвитку. Найбільшого поширення ландшафти набули у районному центі - смт. Борова. Екологічний стан ландшафтів - задовільний. Вдосконалення господарства зеленої зони, насадження вздовж доріг, обґрунтоване з еколого-економічних позицій планування містечка, балансування скупчення проживання людей з зеленими зонами сприяють задовільному стану селитебних ландшафтів.
3.
Клас лінійно-дорожних ландшафтів, пов’язаний з залізнодорожними (головна магістраль, що проходить по території Борівського району Донбас - Москва), автомобільними (головна автодорога з твердим покриттям Борова - Харків) та іншого виду дорогами.
Розрахуємо площу:
F= ПТК л.д. /S району х 100%, де
F - відсотковий вміст даного ПТК у загальній площі району,
ПТК л.д. - лінійно-дорожні антропогенні ландшафти ( 8 кв.км )району - площа Борівського району, ( 0.8 тис.кв.км )
F=8 /800 х 100%;
F= 1 % території
Цікаві статті з розділу
Ліс як об'єкт правової охорони
В
Україні прийнято чимало нормативно правових актів щодо використання лісових
ресурсів та цінних властивостей лісу, а також щодо його охорони. На жаль на
практиці застосування цієї норматив ...
Вплив природних та соціально-економічних умов на екологічний стан рослинної продукції Борівського району Харківської області
В сучасних економічних умовах Борівський район Харківської області тяжіє до аграрно-промислової господарської спеціалізації. Це, з одного боку, зумовлено історичними традиціями, які ґрунтуються на вис ...
Природо-заповідний фонд лісової зони України, його структура та зонально-регіональні властивості
Українське
Полісся, яке простягається із заходу на схід на 750 км і займає близько 20%
території України, складає значну частину Поліської низовини - важливого
регіону Європи в межах Україн ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.