Екологічні дослідження кліматичних показників як фактора формування стану довкілля

Саме взимку найбільша відбиваюча спроможність підстилаючої поверхні. Морози чергуються з відлигами. Забруднення в цей період як раз найбільше: коли наступає відлига забруднення розповсюджується на великі території.

Глибина промерзання ґрунту: середня -7 4см, мінімальна - 50см, максимальна-115см. Але глибина промерзання ґрунту коливається в дуже широких межах і залежить не тільки від характеру зими (температура, стійкість морозів, глибина і кількість снігу), але в ще більшому ступені - від переносу снігу, експозиції та крутизни схилів і від характеру поверхні. Вона найменша в лісі і найбільша на обголених схилах з важкими суглинистими ґрунтами, які насичені вологою.

В агрокліматичному відношенні важливими показниками зимового сезону року є характер встановлення сніжного покриву (сніг, який ліг на незамерзлий грунт, сприяє випріванню озимини), температура на рівні вузла кущення озимини (лімітує вимерзання озимини), наявність або відсутність глибоких відлиг, і запаси вологи, які потенціально створюються в ґрунтах.

Кількість опадів на початку зими (грудень), є найбільшими в північно-західної частині, і складає біля 25мм. Мінімум зимових опадів складає 10-20 мм [8].

Взимку забруднення повітря порівняно значніше у північній та північно-східній частині району, тому що переважають західні та південно-західні вітри (рис. 1.4), які переносять забруднення на північний схід.

Рисунок 1.4 - Повторюваність вітру у Борівському районі [10]

Весна характеризується переходом середньодобової температури через 0 С, що відбувається 20-21 березня. В деякі роки цей термін може змінюватися.

Весною відбувається зміна режиму циркуляції повітря, часта нестійкість погоди, причому в другій половині весни буває весняний суховій - зсушує грунт, вітер південно-східного напрямку.

Розподіл температури весною (квітень) характеризується збільшенням її з півночі (7 С) на південь (до 8,5 С). Розподіл опадів весною (березень) повторює картину взимку.

Найбільша кількість опадів випадає у літній та частково весняний періоди (травень, червень, липень, серпень), що збігається з періодом максимального росту сільськогосподарських культур, та сівбою озимини.

Відносна вологість повітря у вегетаційний період коливається в межах 48-69%, днів з порівняною посухою у весняно-літній період буває до 20%.

Літо починається з моменту переходу середньодобової температури через 15 С, що припадає на середину травня. Воно триває 130-140 днів, до середини жовтня. Літо помірно тепле, з вологим (червень) і спекотним (липень-серпень) періодами. Найбільш висока середньомісячна температура в липні (20,5 С). Однак реальне розподілення температур не співпадає з градаціями місяців.

Самі високі показники температури спостерігається в кінці липня - на початку серпня, коли температура залежить не тільки від сонячної радіації (максимум у червні), але також від вологості (чим більше вологи, тим більше тепла йде на випаровування і переноситься в атмосферу), адвекції тепла/холоду в процесі горизонтального переносу повітря і від теплової інерції природних акумуляторів тепла: вод, ґрунту, верхнього шару гірських порід. В теплий період переважають вітри південно-східного і південного напрямку (рис.1.4), в холодний період вітри південно-східного і південно-західного напрямку. Середня річна швидкість вітру - 27 м/секунду.

Цікаві статті з розділу

Розробка методологічних засад інтегрованого управління лісовими ресурсами
Звіт про НДР: 64 стор., 5 рис., 15 табл., 67 використаних джерел. Об’єкт дослідження - лісові ресурси модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісост ...

Аналіз діяльності підприємств
При розгляді першого питання розглянемо поняття підприємства та обєднань, їх види та типи Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, визначених законами Укра ...

Екологічні аспекти видобування піску на прикладі об`єктів Чернігівської області
Актуальність: Капітальне будівництво є однією з найважливіших галузей господарства, що характеризує економічний потенціал держави. Підвищення ефективності будівництва передбачає, насамперед, ...