Характеристика джерел забруднення

Борівський район знаходиться в східній частині Харківської області, де переважає сільськогосподарське виробництво з незначною долею промисловості (переважно переробної) та помірно розвинутим транспортом. Він традиційно відноситься до аграрних районів області. На його території розміщені переважно сільськогосподарські підприємства та супутні їм промислові і транспортні підприємства. Порівняна подібність господарської спеціалізації підприємств району обумовлює подібний якісний склад забруднювачів, що надходять до навколишнього середовища району. На 2006 рік в районі було зареєстровано 9 суб`єктів господарської діяльності, що мали платежі за забруднення навколишнього середовища [1,2].

В Борівському районі функціонують 12 промислових та транспортних підприємств [2]. Серед них найбільшим є Борівська харчосмакова фабрика, а також комбікормовий завод, цегельний завод, птахоінкубаторна станція, цех Ізюмського маслозаводу, асфальтобетонний завод, газокомпресорна станція газопроводу „Союз", лінійні шляхоремонтні майстерні [3]. Також вагомий вклад в забруднення району вносять залізниця та автотранспортне підприємство. По території району проходить автотраса обласного значення Куп`янск - Ізюм та залізнична магістраль Валуйки - Красний Лиман.

На підприємствах району зареєстровані джерела викидів забруднюючих речовин. В Борівському районі налічується до 200 організованих та понад 50 неорганізованих джерел забруднення. Щільність викидів складає для Борівського району 2263,72 кг, що у перерахунку обсягів викидів на душу населення складає 90,43 кг. У 2005 році одним підприємством Борівського району було викинуто 282,48 т забруднюючих речовин [2].

Загальний обсяг викидів до атмосферного повітря району у 2005 році становив 2,56 тис.т. забруднюючих речовин. З них викиди від стаціонарних джерел склали 1,89 тис.т. В інгредієнтному відношенні вони представлені переважно двооксидом вуглецю (205,9 тис. т.), сполуками азоту (0,9 тис.т.), метаном (0,657 тис.т.), окисом вуглецю (0,23 тис. т.) та пилом (0,01 тис.т) (рис.1.1) [4].

Слід відзначити, що відповідно до мети даного дослідження представляє інтерес оцінка металевого пресингу на територію Борівського району. Загальний обсяг викидів металів складає 0,087 т. При цьому щільність їх викидів - 0,095 кг, при середній по Харківській області 9,2 кг. В структурі викидів металів переважає залізо (0,07 т.) та алюміній (0,002 т.) [4]. Тобто питома вага металів у загальному обсязі викидів забруднюючих речовин в атмосферу району досить незначна.

Викид від пересувних джерел до атмосферного повітря Борівського району склав у 2005 р. 0,67 тис. т. У структурі викидів у атмосферне повітря Борівського району понад 70% належить стаціонарним джерелам. Але є тенденція повільного зростання викидів від пересувних джерел.

Всі викиди шкідливих речовин, що надходять до атмосферного повітря Борівського району поділені на умовні частини: викиди без очищення та викиди після очищення. У Борівському районі цей поділ вельми умовний тому що 95% викидів надходять без очистки.

Основними водокористувачами та забруднювачами водних об’єктів району є Червонооскільське ДВРСП, ВКД Комунгоспу та Первомайське управління магістральних газопроводів. У 2005 році обсяг скидів у Червонооскільське водосховище від Червонооскільського ДВРСП склав 0,4 млн. м3 неочищених стічних вод, при обсязі забруднюючих речовин у скидах 200,2. ВКД смт. Борова, що підпорядковане Комунгоспу у 2005 році

Рисунок 1.1 Якісний та кількісний склад викидів у атмосферне повітря від стаціонарних джерел Борівського району [4]

скинуло 0,191 млн. м3 недоочищених стічних вод з обсягом забруднюючих речовин 199,8. Підприємство Первомайського управління магістральних газопроводів у 2005 році скинуло у Червонооскільське водосховище 0,004 млн. м3 недоочищених стічних вод [2].

Цікаві статті з розділу

Визначення метеорологічних і кліматичних факторів міста Миколаїва
У сучасних умовах швидкого розвитку промисловості, росту міст, посилюється вплив на навколишнє середовище. Атмосфера є одною з основних систем навколишнього середовища. Суттєвий вплив на пе ...

Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення
Мета роботи: розробка комплексу заходів по покращенню питної води Коростишівського району, проведення аналізу між використанням води Житомирської області та Коростишівського району. Пробл ...

Гідрометцентр як суб’єкт екологічного моніторингу
Комплексна лабораторія спостереження за природним середовищем (КЛНЗПС) Донецького центру гідрометеорології (ЦГМ) входить у склад базової системи моніторингу за забрудненням навколишнього середовища, з ...