Поверхневі води
Комплексна лабораторія спостережень за забрудненням природного середовища Донецького обласного центру з гідрометеорології проводить нагляд за якістю поверхневих вод у 18-ти пунктах на 25-ти створах річок Донецької та Запорізької областей згідно до Плану-програми спостережень за станом забруднення природного середовища.
Для виявлення забруднюючих речовин використовуються наступні методи:
· фотометричний;
· гравіметричний;
· титрометричний;
· потенціометричний;
· манометричний.
Загальна картина забруднення річок Донецької області у 2010 році суттєво не змінилася. Основними джерелами забруднення водних об’єктів залишаються підприємства металургійної, вугільної промисловості та комунального господарства. Список водойми, що потребують першочергово втручання екологів наведений у додатку 1.
Завдяки даним, що отримані в результаті проведення визначень забруднюючих речовин, можна зробити висновок, що найбільш забрудненими залишаються: річка Кальміус (м. Донецьк, м. Маріуполь), річка Бахмут (м. Артемівськ), річка Кринка (с. Новоселівка), річка Булавін (м. Єнакієве), річка Лозоватка (с. Новоолексіївка) та річка Кальчик (м. Маріуполь, с. Кременівка).
Протягом 2010 року явищ ЕВЗ не спостерігалося в жодному з пунктів спостережень.
Річки Приазов’я.
У пункті спостереження р. Кальміус - м. Донецьк, 3. 5км нижче міста, забруднена азотом нітритним, азотом амонійним, нафтопродуктами, сульфатами. У 2010- муроці середні концентрації перелічених речовин складали відповідно: 53,0 ГДК, 11,7 ГДК, 2,1 ГДК, 6,4 ГДК, а максимальні концентрації складали: з азоту нітритного 94,5 ГДК, з азоту амонійного 20,5 ГДК, з нафтопродуктів 3,2 ГДК, з сульфатів 8,4 ГДК.
Кисневий режим задовільний, випадків дефіциту не спостерігалось. Кількість легко окислювальних органічних речовин по БСК 5 у більшості випадків перевищувала ГДК.
Порівнюючи дані 2010 року із попереднім можна зазначити, що забруднення азотом нітратним декілька зменшилося (з 4,72 мг/дм3 до 3,70 мг/дм3), азотом нітритним збільшилось (з 0,913 мг/дм3 до 1,059 мг/дм3), за іншими речовинами рівень забруднення суттєво не змінився. Річний хід забруднення р. Кальміус поблизу м. Донецька додається (див. схеми 6,7).
Схема 6.
Схема 7.
Спостерігалось 11 випадків ВЗ з азоту нітритного, 4 випадки з азоту амонійного (див. схему 8,9).
Схема 8.
Схема 9.
Основними джерелами забруднення у цьому пункті спостереження залишаються підприємства: Донецький металургійний завод, ПО “Донецьквугілля”, завод хімреактивів.
У пункті спостереження р. Кальміус - м. Маріуполь (у межах міста, 0,2 ш. р. ) середні концентрації перевищували гранично допустимі концентрації з азоту нітритного у 24,4 разів, з сульфатів у 10,7 рази, із хлоридів у 4,4 рази. Максимальні концентрації відповідно склали: 60,0 ГДК, 12,5 ГДК і 5,3 ГДК. Спостерігалося 5 випадків ВЗ азотом нітритним та 5 випадків ВЗ сульфатами. Кисневий режим задовільний , випадків дефіциту кисню цього року не спостерігалось. Мінералізація (максимальна) змінювалась від 2576 мг/дм3 на вході у місто Маріуполь (пгт. Сартана) до 4357 мг/дм3 у межах міста.
Цікаві статті з розділу
Розрахунок розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств
У результаті антропогенної діяльності відбувається
забруднення атмосфери, що призводить до зміни хімічного складу атмосферного
повітря. Під забрудненням атмосфери розуміють рідкі й тверді ча ...
Екологічне обґрунтування кореляційних особливостей зв'язків між організмами та середовищем їх існування
Кореляцією називається неповний зв'язок між досліджуваними явищами. Це
така залежність, коли будь-якому значенню однієї змінної величини може
відповідати декілька різноманітних значень іншої ...
Ландшафтний моніторинг
Ландшафтний моніторинг як
підсистема єдиної державної системи екологічного моніторингу підрозділяється на
геоботаніческий, кліматичний (мезо- і мікрокліматичний), геохімічний, ґрунтовий
і т ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.