Охорона ґрунтів Красноградщини

Агролісомеліоративні заходи мають важливе місце у комплексі мір, спрямованих на боротьбу з водною й вітровою ерозією ґрунтів через її дешевину й екологічну нешкідливість. Створенням захисних лісонасаджень займаються в Україні спеціалізовані станції, що захищають ліси. Основними лісомеліоративними протиерозійними заходами є:

А) створення водорегулювальних лісосмуг у малолісних районах;

Б) створення водоохоронних лісових насаджень навколо ставків і водойм;

В) створення суцільних протиерозійних лісопосадок на сильно еродованих круто схилах і непридатних землях, непридатних для використання в сільському господарстві.

Водоохоронні лісові насадження навколо ставків і водойм створюються для захисту берегів від руйнування, водойм - від замулення продуктами ерозії. Ширина водоохоронних лісових насаджень (смуг) навколо ставків і водойм у залежності від крутості схилу і механічного складу ґрунту коливається від 10 до 20 м.

Лісомеліоративні протияружні заходи проводяться для призупинення росту і закріплення діючих ярів з метою перекладу поверхневого стоку у усередині ґрунтовий, збільшення протиерозійної стійкості ґрунту, розпилення поверхневого стоку й скріплення ґрунтового ґрунту. Лісомеліоративні насадження, що захищають ґрунт сприяють підвищенню ефективності всіх заходів єдиного протиерозійного комплексу. Застосовуються два види насаджень:

а) прияружні, прибалкові і надверхові лісонасадження;

б) залісення мережного фонду - дна й укосів ярів, балок.

Працівниками Красноградського держлісгоспу проводиться збір насіння ясена, клена, дуба та їх висадка у ярах, балках та на схилах від 150.

Суцільне заліснення проводиться на укосах ярів крутістю 8° і більш, а також на берегах балок (лощин), що мало придатні для лугових і пасовищних угідь. Залісення укосів ярів допускається тільки в тому випадку, якщо укоси сформували стійкий профіль, тобто кут їхнього природного укосу складає не більш 32° на суглинках і 26° - на супесях.

Лісові насадження на дні яру дозволяють уникнути подальшого його поглиблення. На ранній стадії розвитку дно яру вузьке і залісення зробити важко, тому спочатку усувають загати, а потім дно закріплюють вологолюбними швидко зростаючими породами дерев.

Щоб води, що скидаються в яр не розмивали його дно, у руслі яру встановлюють систему поперечних стінок, що розбивають подовжній профіль дна на ряд терас. Дерев'яні і плотові загати застосовуються тільки у вибалках, тому що термін їхньої дії не перевищує двох-трьох років. Закріплені яри, перетворені в задернену балку, використовують у сільському господарстві. Багате мулистими відкладеннями дно відводять під штучні луги, а укоси - під деревні насадження або під ягідники.

Лісомеліоративні заходи боротьби з ерозією ґрунту

Лісомеліоративна ланка є важливою складовою частиною протиерозійного комплексу. При її застосуванні слід враховувати те, що поверхневий стік зливових і снігових вод переміщується по поверхні схилів не суцільною плівкою, а в концентрованому вигляді по вимоїнах та улоговинах.

Залежно від рельєфу, грунтово-геологічних, кліматичних і господарських умов протиерозійні лісові насадження мають бути неоднаковими як за цільовим призначенням і структурою, так і за розташуванням на еродованій території. Вони в тій чи іншій мірі мають виконувати такі основні захисні функції:

· розпилювати концентровані струмки поверхневого стоку й зменшувати їх швидкість;

· перетворювати поверхневий стік у ґрунтовий;

· скріплювати грунт і підґрунтя своїми кореневими системами.

Отже, протиерозійні насадження мають скорочувати і навіть зовсім зупиняти процеси лінійної та площинної ерозії як на площі під ними, так і на території сільськогосподарських угідь, розташованих поруч [16].

В процесі розгляду яружно-балкових утворень було розглянуто 5 ярів, що знаходяться на правому крутому березі річки Берестової. На малюнку 1 зображено розміщення цих ярів.

В таблиці вказано дані, що були визначені під час проведення досліджень над даними ярами.

Найбільш інтенсивного розвитку ерозії зазнали яри, що утворилися на крутому березі річки. Порівняно з ярами, що утворилися в долині річки, вони мають більший об’єм порушення, приріст в довжину, втрати площі як до закріплення, так і після нього.

Розглянемо досліджувані яри. Яри №1,4,5 знаходяться на крутому березі річки, а №2,3 - в її долині. Перша група ярів має значно більші розміри і порушення, ніж друга. Це пояснюється тим, що стічні води міста через відсутність дренажів, стікаючи по крутому берегу річки, інтенсивно вимивають грунт, утворюючи при цьому вимоїни значних розмірів, які потім, розвиваючись, перетворюються в яри. Яри ж, що знаходяться в долині річки, підлягають значно меншому вимиванню, тому і еродуються слабше.

Цікаві статті з розділу

Моніторинг якості ґрунтів на околицях м. Шепетівка
Результатом інтенсивної господарської діяльності людства,слідуючи [1], є порушення механізмів самовідновлення і саморегуляції навколишнього середовища, що призводить до його деградації. Ці порушення н ...

Визначення якості води в басейні річки
Система екологічної класифікації якості поверхневих вод суші та естуаріїв України включає три блоки показників: блок показників сольового складу; блок трофо - сапробіологічних (еколого - сан ...

Оцінка стану заповідної справи в Рівненській області
Вагоме місце у відновленні природи в нашій країні відведене розвитку природно-заповідного фонду як складової частини реалізації стратегії гармонійного розвитку суспільства. Після введення в дію у 1992 ...