Роль ферментативних антиоксидантів при окисному стресі
Дані літератури свідчать, що за дії стресових чинників активація процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) є одним з фундаментальних механізмів порушення цілісності мембран і багатьох ключових систем клітини, одним з ведучих механізмів клітинної патології (Лукаткин, Левина, 1997; Клітинні…, 2003). Тому підтримка процесів ПОЛ на необхідному і одночасно безпечному для клітин рівні - життєво необхідна умова їх нормального росту і функціонування, що забезпечується багатокомпонентною системою захисту, яка представляє собою згідно Д.М. Гродзинського, елемент системи надійності (Гродзинський, 1983). В нормальних фізіологічних умовах постійно існує рухома рівновага між утворенням активних форм кисню і їх елімінацією, між інтенсивністю ПОЛ й активністю антиоксидантної системи (ПОЛ↔АОА). Зсув прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в бік активації ПОЛ за впливу несприятливих факторів слугує сигналом, що запускає включення відповідних механізмів захисту. Не дивлячись на збалансування ПОЛ↔АОА у фізіологічних умовах, за дії несприятливих факторів рівновага порушується в сторону посилення ПОЛ. При цьому в процесі пристосування до зовнішніх факторів організм змінює свої характеристики, і ці зміни у випадку тривалого впливу носять фазний характер.
У рослин існує добре розвинута багаторівнева система захисту від окисної деструкції - антиоксидантна система (АОС)., до складу якої входять низькомолекулярні і ферментативні компоненти. Слід відзначити, що усі компоненти АОС працюють в основному комплексно, і, як правило, зміна концентрації або активностей одних антиоксидантів (АО) приводить до певних змін інших.
Антиоксиданти протистоять пошкоджуючому ефекту вільних радикалів й активних форм кисню (АФК), зменшуючи інтенсивність вільнорадикального окислення і тим самим нейтралізуючи вільні радикали (ВР) шляхом обміну свого атому водню (в більшості випадків) на кисень вільних радикалів. У виведенні вільних радикалів і радикальних форм антиоксидантів головну роль відіграють системи природної детоксикації. Захист від ушкоджуючої дії АФК, ВР відбувається на всіх рівнях організації: від клітинних мембран до організму в цілому (Артюхов В.Г. и др., 2003; Барабой и др., 1999; Бараненко, 2002, 2006; Карташов и др., 2008; Лукаткин, 2002; Маменко, Ярошенко, 2009; Поберезкина, Осинская, 1989; Полесская и др., 2006; Россихіна, 2006; Стороженко, Шадчина, 2004; Таран та ін., 2004).
Антиоксиданти поділяються на певні групи залежно від їх молекулярних мас:
) При такому підході першу групу антиоксидантів складають високомолекулярні сполуки - ферменти антиоксидантного захисту, а також білки, здатні зв’язувати іони Fе і Сu, які є каталізаторами вільнорадикальних процесів (супероксиддисмутаза, каталаза, пероксидаза і т.д.).
) До групи низькомолекулярних антиоксидантів відносяться різні сполуки - деякі амінокислоти, поліаміни, сечовина, сечова кислота, глутатіон, аскорбат, ά-токоферол та ін.
Цікаві статті з розділу
Екологічний рух світовий досвід та українські реалії
Актуальність теми дослідження проблем екологічної політики
України на сучасному етапі зумовлена об’єктивними потребами національного
розвитку, імперативами сучасної світової глобалізації та ...
Аналіз впливу діяльності станції вулканізації і зміни масел Буран на повітряний басейн та медико-екологічну безпеку
Екологічний аудит - підприємницька діяльність екологічних аудиторів
по здійсненню перевірок господарської діяльності, що здійснює вплив на навколишнє
середовище, а також надання рекомендації ...
Ерозійні процеси Красноградського району та заходи боротьби з ними
Ґрунти - органо-мінеральний продукт багаторічної спільної
діяльності живих організмів, води, повітря, сонячного тепла й світла. Це
природні утворення, які характеризуються родючістю - здатні ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.