Морфо-фізіологічні зміни деревних рослин за атмосферного забруднення сучасних міст
В роботі О.М. Василюк (2007) було зафіксовано наявність значних змін питомої активності аланін- та аспартатамінотрансфераз в листках деревних культур у динаміці в умовах токсичної дії ксенобіотиків, що свідчить про порушення білкового обміну за дії викидів промислових підприємств м. Дніпропетровськ.
Багаторічні спостереження за станом субпопуляцій P. sylvestris свідчать, що тривалість життя хвої у рослин поблизу джерела забруднення не перевищувала двох років. В роки зниження рівня забруднення на бокових пагонах рослин з різних зон зберігалась хвоя ІІІ-го року життя, а у рослин фонового рівня - навіть хвоя ІV-го року (Великоридько, Калафат, 2007).
Е.Н. Виноградовою зареєстровано в першій половині вегетації в умовах промділянок ртутного комбінату в листках рослин P. deltoides зберігається збалансованість функціональних систем, що підтверджується максимальною кількістю кореляційних зв’язків між досліджуваними фізіолого-біохімічними показниками (активність СОД, пероксидази та хлорофілів). Розвиток в другій половині вегетації пошкоджень листків супроводжується пригніченням цих систем і руйнуванням частини виявлених кореляцій (Виноградова, 2007).
З результатів Гераськіна з співавторами виходить, що популяції рослин, які населяють території з відносно невисоким рівнем радіоактивного забруднення, характеризуються підвищеною частотою цитогенетичних порушень (Действие…, 2007).
Дослідженнями В.Н. Калаєва виявлено, що на промислових ділянках відбуваються зміни цитогенетичних показників насіннєвого потомства берези повислої та дубу. Зафіксовано ріст мітотичної активності, порушення мітозів за рахунок, відставання хромосом в метакінезі та анафазі, зміни площі поверхні поодиноких ядерець (Калаєв, 2007).
Дослідженню морфометричних показників пилку Picea рungens engelm. в насадженнях техногенно забруднених територій присвячено роботу И.В. Макогон. Зареєстровано, що у пилку рослин в районах металургійних підприємств довжина пилкових зерен була нижчою, ніж в контрольних (Макогон, 2007). З’ясування особливостей розвитку генеративної сфери деревних рослин за дії фторвмісних промислових викидів показав, що найбільш життєздатний пилок утворювався у липи серцелистої, тоді як найменш життєздатний - у горобини звичайної (Гришко, 2006).
У роботі Е.А. Сидорович з співавторами (2007) зареєстровано, що в межах м. Мінська пагони ялини кілкої нижче, ніж у рослин чистої зони. В умовах антропогенного навантаження змінюється також характер росту хвої та тривалість її життя. Однак в несприятливих умовах у рослин встановлено компенсаторні реакції, до яких відноситься збільшення вмісту хлорофілу та підвищення фотосинтезуючої поверхні хвої.
В ході вивчення анатомічних особливостей стебла бузку звичайного було визначено, що вихлопні гази порушують роботу вторинної латеральної меристеми-камбію, зменшують розміри всіх клітин епідермісу та знижують життєздатності пилку (Сумская, Савинова, 2007).
Вплив промислового забруднення м. Дніпропетровськ на анатомічні показники однорічного пагона деревних інтродуцентів представлено в роботі З.В. Грицай. Товщина первинної кори в умовах стресу порівняно з контролем зменшується в стеблі однорічного пагона A. hippocastanum, P. sumonii та підвищується в A. negundo. Зменшення ширини коркового шару в стеблі A. hippocastanum та P. sumonii знижує захист нижче розташованих тканин від дії промислових токсикантів (Грицай, 2006).
Л.Г. Долговою й Л.В. Чернодуб (2002) виявлено, що на дію ацетону, етанолу, толуолу, ксилолу клен ясенелистий, робінія звичайна, бузок звичайний реагують підвищенням кількості аскорбінової кислоти та глутатіону.
Дослідженнями В.М. Гришко та Д.В. Сищикова (2006) встановлено, що в асиміляційному апараті Ligustrum vulgare L. та Spirea menziesii Hook відбувається інтенсивне накопичення міді, кадмію, свинцю, нікелю і цинку.
Цікаві статті з розділу
Сучасні екологічні проблеми озера Сиваш та шляхи їх вирішення
Дипломна робота представлена на 50 сторінках, має 7 рисунків та 2 таблиці. При написанні роботи було використано 56 літературних джерел.
Тема дипломної роботи – Сучасні екологічні проблеми озер ...
Природно-заповідний фонд Харківської області
Екологічна ситуація, що склалась сьогодні на планеті,
потребує пошуку ефективних засобів і шляхів захисту навколишнього природного
середовища від знищення. На сьогодні всім зрозуміло, що нео ...
Моніторинг якості ґрунтів на околицях м. Шепетівка
Результатом інтенсивної господарської діяльності людства,слідуючи [1], є порушення механізмів самовідновлення і саморегуляції навколишнього середовища, що призводить до його деградації. Ці порушення н ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.