Оцінка балансу гумусу та біогенних елементів у проектованій сівозміні
Втрати гумусу з ґрунту поповнюються завдяки комплексу заходів: внесення органічних добрив, посів багаторічних трав, створення оптимальних співвідношень між культурами у сівозмінах, застосуванням меліорантів і т. д.
При розробці такого комплексу в першу чергу виникає питання про норми органічних добрив, які у конкретній сівозміні забезпечували б бездефіцитний баланс. Баланс гумусу визначають як різницю між кількістю його утворення у ґрунті і втрат за певний період.
Баланс гумусу у ґрунті слід розраховувати для умов сівозміни, господарства, району за формулою:
(4.6)
де Бг - середньорічний баланс гумусу у ґрунті на 1 га за ротацію сівозміни, т/(га рік);
Р - кількість новоутвореного гумусу у ґрунті за ротацію сівозміни за рахунок рослинних решток, т/га;
Д - кількість новоутвореного гумусу у ґрунті за ротацію сівозміни за рахунок органічних добрив, т/га;
М - загальна кількість гумусу, який мінералізується за ротацію сівозміни, т/га;- тривалість ротації, років.
Кількість новоутвореного гумусу розраховується під кожною культурою сівозміни, а потім для ротації в цілому за такою залежністю:
Р = Ср·Кгр (4.7)
де Ср - маса щорічного надходження в ґрунт пожнивно-кореневих решток під даною культурою сівозміни (в перерахунку на вуглець), т/га - визначається за емпіричними залежностями за врожайністю основної продукції культури [довідкові дані табл.Г.7- за коефіцієнтом переведення основної продукції у побічну];
Кгр - коефіцієнт гуміфікації пожнивно-кореневих решток під даною культурою сівозміни (в перерахунку на вуглець).
Д=СД·Кгд, (4.8)
де СД - маса органічних добрив, що були внесені безпосередньо під культуру сівозміни (в перерахунку на вуглець), т/га;
Кгд- коефіцієнт гуміфікації органічного добрива (в перерахунку на вуглець).
Практично у прибутковій статті враховується тільки поповнення вуглецю з рослинними рештками (пожнивно-кореневими) та органічними добривами. Інші джерела поповнення гумусу не враховуються.
Коефіцієнти гуміфікації показують, яка кількість гумусу утворюється з рослинних решток, що розкладаються, та гною.
Кількість мінералізованого гумусу встановлюємо також спочатку для кожного поля сівозміни, а потім в цілому за ротацію.
Якщо баланс гумусу за ротацію сівозміни дефіцитний, то є потреба в додатковому застосуванні органічних добрив. Необхідну додаткову норму органічних добрив встановлюємо за формулою:
, (4.9)
де Бг - баланс гумусу за ротацію сівозміни, т/га;
Кср - коефіцієнт вмісту сухої речовини у органічному добриві, яке плануємо застосовувати:
, (4.10)
де W - вологість органічного добрива (стандартна), %.
Порядок розрахунків:
вибираємо планову врожайність культур сівозміни з ВД.
керуємося умовою, що органічні добрива у сівозміні вноситимуться лише під просапні культури в середніх нормах (30-40 т/га), причому не частіше, ніж 1 раз у 3-4 роки - приймаємо конкретну норму під конкретні культури запроектованої збалансованої сівозміни.
проводимо розрахунок балансу гумусу для кожної із культур сівозміни;
розраховуємо баланс за ротацію сівозміни в цілому за арифметичною сумою балансів під кожною культурою;
визначаємо середньорічний баланс гумусу в грунтах сівозміни, поділивши баланс за ротацію на тривалість ротації в роках;
робимо висновок про тип балансу і намічаємо заходи: потрібно застосовувати додатково органічні добрива чи ні, якщо так, то розраховуємо необхідну щорічну норму органічних добрив (насиченість ріллі органічними добривами) найбільш поширених видів: гною, біогумусу, соломи з азотною компенсацією та сидератів.
Оцінка існуючих ресурсів та розробка проекту виробництва альтернативних видів органічних добрив. Проблема нестачі гною сьогодні постає досить гостро у зв’язку зі зменшенням поголів’я худоби. Тому екологи повинні вміти вирішувати проблему забезпечення бездефіцитного балансу гумусу за рахунок інших видів органічних добрив: компостів, пташиного посліду, сапропелю, сидератів, соломи, біогумусу.[6]
Загальний розрахунок балансу гумусу, норми органічних добрив для забезпечення бездефіцитного балансу проводиться за формою табл. 4.7.
Прогноз балансу біогенних елементів у ґрунтах господарства.
Для підтримання бездефіцитного колообігу елементів живлення в господарстві велике значення має правильне поєднання внесення органічних і мінеральних добрив, яке обґрунтовується і перевіряється балансом біогенних елементів.
Баланс елементів живлення - це математичний вираз їх колообігу в землеробстві й біосфері (різниця між величиною виносу елемента живлення з ґрунту та його надходження у грунт).
Цікаві статті з розділу
Розрахунок розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств
У результаті антропогенної діяльності відбувається
забруднення атмосфери, що призводить до зміни хімічного складу атмосферного
повітря. Під забрудненням атмосфери розуміють рідкі й тверді ча ...
Екологічна експертиза агроландшафту Сумської області
Ускладнення екологічної ситуації в
країні внаслідок забруднення навколишнього природного середовища функціонуючими
господарськими об’єктами та комплексами обумовило необхідність розробки та
...
Проблеми утилізації твердих побутових відходів в малих містах (а прикладі смт. Ставище)
У результаті неконтрольованих демографічних
процесів ряду азіатських країн відбувся різкий ріст чисельності населення
Землі, що уже перевищує 6,4 млрд. докорінно змінився вплив людини на при ...